Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
Симфонічний оркестр Національної опери України ім. Т.Г. Шевченка
Дядюра Микола
Поліщук Тетяна
Скорик Мирослав Михайлович
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
4 грудня 2023, понеділок
Поширити у Facebook

Микола Дядюра, диригент


Днями маестро повернувся з гастролей у Франції. Де з успіхом виступав, як запрошений диригент. 1 і 3 грудня, у рідному йому театрі - Національній опері України відбулася прем’єра одноактного неокласичного балету “Мадам Боварі” (хореограф і автор лібрето Віктор Іщук), музичною складовою постановки стали твори світової класики.







Саме підбором музики до цієї вистави займався Микола Дядюра.

Виконавцями 1 грудня виступили танцівники: Наталія Мацак (Емма Боварі), Сергій Кривоконь (Шарль Боварі), Євген Логвиненко (Родольф Буланже), Руслан Авраменко (Пан Лере, торговець, кредитор), Андрій Скляр (Пан Оме, аптекар).

3 грудня головні партії виконували: Анастасія Шевченко (Емма Боварі), Іван Авдієвський (Шарль Боварі), Євген Логвиненко (Родольф Буланже), Микита Кайгородов (Пан Лере, торговець, кредитор), Олексій Нестеров (Пан Оме, аптекар).

Нині два провідних українських колективів - Симфонічний оркестр Національної опери та Симфонічний оркестр Національної філармонії, які очолює, як головний диригент, Микола Володимирович готується до гранд-турне по Японії, яке триватиме впродовж грудня - січня.

“МИ З БАЛЕТМЕЙСТЕРОМ ДУЖЕ ШВИДКО ЗНАХОДИМО СПІЛЬНУ МОВУ В ПРОЦЕСІ НАРОДЖЕННЯ ВИСТАВИ”

Розпочалася наша розмова з маестро з прем’єри балету “Мадам Боварі”, яку презентували у Національній опері України й про музичне наповнення цієї вистави.


- Балет “Мадам Боварі” - це не перша наша співпраця з хореографом Віктором Іщуком, - підкреслив Микола ДЯДЮРА,

Головний диригент Національної опери та диригент-постановник вистави “Мадам Боварі”. - Треба зазначити, що вперше я зустрів людину, не професійного музиканта, яка на стільки захоплена музикою, як Віктор, і дуже тонко її розуміє. З Іщуком дуже легко працювати. Він завжди ставить дуже конкретні задачі, які треба вирішувати, я маю на увазі, драматургічні питання, аби найкраще розкрити образи героїв на сцені. Ми з балетмейстером дуже швидко знаходимо спільну мову в процесі народження вистави.

В цей раз, на підбір музики до балету “Мадам Боварі”, яка створена за мотивами однойменного роману Флобера, ми справилися дуже швидко. Інша справа, як на сцені це вийшло переконливо у драматургії дійства. Музика у постановці дуже різноманітна: Густав Малер (симфонія № 2, ч. 2), Йозеф Гайдн (симфонія № 103, ч. 1), Георг Фрідріх Гендель (пасакалія), Моріс Равель (вальс), Фридерик Шопен (етюд мі-мажор, опус 10), оркестровка симфонії Бенджаміна Бріттена. Ці твори зробили балет більш яскравим і посилили драматургічну складову цієї історії про пошуки щастя та кохання.


-Миколо Володимировичу, а чому у виставі лунають твори лише світових класиків, а на приклад, не має музики українських композиторів?

- У нас є ідея, яку найближчим часом, обов’язково втілимо у життя - зробити щось подібне, по жанру, як цей балет, але використовувати музику лише українських авторів. Це буде вистава тільки на українську тематику і вона буде стосуватися нашої столиці - Києва. Це буде сюрприз для публіки, але маю надію, що він сподобається. Трохи почекайте...

ФРАНЦУЗЬКІ ВРАЖЕННЯ

- Ви нещодавно повернулися з Парижу. Що це були за виступи?


-Це були мої індивідуальні гастролі. Я виступав, як запрошений диригент, у “Новій філармонії” Парижа. До цього комплексу філармонії входить 6 залів для репетицій, 10 студій, виставкові майданчики та ресторан із панорамним видом на столицю Франції. Спостерігати за дійством на сцені одночасно можуть 2,5 тисячі глядачів! Будівлю “Нової філармонії” збудував відомий французький архітектор Жан Нувель, і цей гранд-майданчик відрили у 2015 році. Вразив зал, де відбувся концерт, а це 2, 5 тисячі людей, який був вщент повний! Публіка дуже тепло сприймала програму: Фортепіанний концерт Ліста (соліст був французький піаніст) і Героїчна (Третя) симфонія Бетховена. Мені приємно було побачити в афішах де зазначили, що виступав український диригент М. Дядюра.


ГРАНД-ТУРНЕ ПО ЯПОНІЇ

- Розкажіть, про великі гастролі у грудні-січні, які скоро відбуватимуться у Японії?


- Нині я маю честь очолювати, як головний диригент, два прекрасних колективи - Симфонічний оркестр Національної опери та Симфонічний оркестр Національної філармонії України. Ці оркестри будуть паралельно знаходитись в Японії.

Симфонічний оркестр Національної опери буде гастролювати у Країні сонця, що сходить, до середини січня, а Симфонічний оркестр НФУ довше - до кінця січня. Це відповідальні гастролі, до яких ми зараз ретельно готуємося. Такі турне дуже показові й потрібні нашій країні, як елемент культурної дипломатії.

Ми презентуємо українське мистецтво, а японська публіка дуже чекає на ці вистави й концерти.

Програми різні. Національна опера презентуватиме балетні вистави: “Дон Кіхот”, “Жизель”, “Снігова Королева” і гала-концерти, зокрема, пролунають в одному з вечорів П’ята та Дев’ята симфонії Бетховена. Хочу зазначити, що наш театр, через війну, відгородився від російського контенту. Ми представимо в Японії твори світової класики, а також нове бачення новорічної вистави - “Снігова Королева” - лібрето та хореографія Аніко Рехвіашвілі за мотивами однойменної казки Ганса-Крістіана Андерсена. Музична композиція (твори Гріга, Масне та інших композиторів) Віктора Іщука та Олексія Баклана. Нагадаю, прем'єра цього балету на київській сцені відбулася 23 грудня 2022 року. Вважаю, що ця посановка чудова альтернатива “Лускунчику”П. Чайковського.

Що стосується Симфонічного оркестру НФУ, то буде представлено на багато більше різноманітної музики. Це буде майже 30 концертів у багатьох японських містах: Токіо, Осака, Саппоро, Фукусіма, Нагано, Фукуока, Хіросіма та інших. У програмі, поряд з західноєвропейським репертуаром, буде виконаний знаковий твір нашого класика сучасності - “Гуцульський триптих” Мирослава Скорика.

Японський агент, з яким ми вже давно співпрацюємо, сам обирав маршрут гастролей, але він мав деякі репертуарні побажання, що саме може зацікавити їхню публіку і на що він може організувати ефективну рекламу. Так у програмі з’явились твори: Дж. Россіні – Увертюра до опери «Вільгельм Тель», В.А. Моцарт – Концерт № 21 для фортепіано з оркестром, А. Дворжак – Симфонія № 9 (фінал). Водночас агент надав нам можливість презентувати й українську музику.


Я запропонував “Гуцульський триптих” Мирослава Скорика - це знаковий твір, який презентує колорит України, а також глибинні традиції у сучасному баченні. Річ у тому, що японська публіка добре знає всесвітньо відомий фільм “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова, музику до цієї стрічки написав Скорик, а згодом у маестро народився його “Гуцульський триптих”, навіяний саме кінокартиною. Впевнений, що виконання цього твору на гастролях підсилить ефект культурної дипломатії та сприйняття японцями України як потужної, цікавої й самодостатньої країни.

Разом із нашим Симфонічним оркестром Національної філармонії України буде виступати прекрасний соліст-піаніст Станіслав Гумінюк, який також відправляється у гранд-турне по Японії.






















Автор: Тетяна Поліщук
Колективи: Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України, Симфонічний оркестр Національної опери України ім. Т.Г. Шевченка
Диригенти: Микола Дядюра
Композитори:Мирослав Скорик
Діячі мистецтв: Тетяна Поліщук
Концертна організація: Національна філармонія України, Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка



Інші:

«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
Дядюра Н..jpg