Кшиштоф ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ: "Музика повинна бути живою..." | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Кшиштоф ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ:
Кшиштоф ПЕНДЕРЕЦЬКИЙ: "Музика повинна бути живою..."
14 грудня 2019, субота
Поширити у Facebook

Одесі щастить на гостей. От і цими днями наше місто мало честь приймати у себе одного з найвідоміших композиторів сучасності, батька польської авангардної музики, Людину світу, Маестро Кшиштофа Пендерецького разом з його дружиною і Музою пані Ельжбетою.

Ініціатором приїзду пана Кшиштофа до чорноморської перлини виступив художній керівник і диригентНаціонального одеського філармонійного оркестру, народний артист України Хобарт Ерл. Він був також модератором зустрічі з геніальним музикантом, що відбулася у стінах Національної музичної академії ім. А.В. Нежданової.

У чималому залі консерваторії - жодного вільного місця. Ще б пак: побачитися з генієм сучасності при-йшли і викладачі, і студенти, і діячі культури, і небайдужі одесити, які люблять музику.

У польського композитора чимало точок дотику з музичною Одесою. По-перше, за освітою він - скрипаль і добре знає Одесу як батьківщину всесвітньо відомих музикантів.

Крім того, Кшиштоф Пендерецький - людина, яка вмістила в собі багато різних культур і багато різного досвіду. Його бабуся по матері - вірменка, родом з українського міста Станіславова (нині Івано-Франківськ), загалом має в крові вірменське, українське, польське й німецьке коріння. Тобто, без перебільшення можна сказати, що справжній одесит.

З дитинства талановитий, він понад усе любив музику. Багато вчився: спочатку в рідному містечку Дембіца, згодом - у Краківській консерваторії. Цікаво, що на конкурсі молодих польських композиторів у 1959 році журі присудило йому всі три премії - за перше, друге і третє місця. Оскільки конкурсні твори надсилалися інкогніто, ніхто й не здогадувався, що у трьох зовсім несхожих творів - один автор.

Точиться надзвичайно цікава розмова з Маестро, слухаємо уривки його симфоній у запису...

Пан Кшиштоф розповідає, що Симфонію No1 написав у 1972-1973 роках, тоді, коли відчув: настав час творити щось нове:
- Цей твір був наче прорив, у ньому поєдналося те, що вже було, і те, що я хотів сказати. З цього твору почався польський авангард. Це не була звичайна музика - це було щось нове. Я зруйнував те, що було раніше, але не можна бути руйнівником усе життя. І я почав творити нову музику...

Після Першої одразу написав Симфонію No2 - Різдвяну.

- Музика повинна бути живою... - ділиться композитор. - Я найбільше люблю сакральні твори, засновані на григоріанських співах, слов'янську музику. Але при цьому шукаю нові звуки, нове звучання, і для цього потрібно йти трошки далі... Я не хочу пояснювати власні твори, чому вони звучать так, а не інакше. Кожен, хто любить музику, зрозуміє без слів...

Кшиштоф Пендерецький добре відомий не лише меломанам, а й шанувальникам кіно. Його саундтреки звучать у фільмах всесвітньо відомих режисерів Стенлі Кубрика, Вільяма Фрідкіна, братів Квей, Мартіна Скорсезе та інших. Виразна, динамічна, експресивна музика приваблює творців кіно, тож вони часто використовують фрагменти його творів у стрічках, але композитор не надто цим пишається.

- Моя музика у кіно - це не досягнення, це, скоріше, мій гріх, - зізнався Маестро.

У ході розмови пан Кшиштоф тепло згадував своїх друзів. Адже з 1950-х товаришував з Каролем Войтилою - майбутнім Папою Римським Іваном Павлом ІІ, коли той ще був актором, і писав музику для театру, в якому він грав. Вони товаришували все життя. Дружні стосунки поєднували композитора і з Сальвадором Далі, з яким мали намір втілити спільний музично-драматичний проєкт на тему створення світу. Дружив із Мстиславом Ростроповичем, присвятив йому свій твір для віолончелі з оркестром...

На запитання, над чим працює нині, 86-літній композитор відповів:
- Я не пишу зараз музику. Надто багато я її написав за все життя. Але я б іще хотів створити Дев'яту симфонію. Наразі їх вісім, і моя Восьма симфонія присвячена деревам. Я дуже люблю дерева, висаджую їх упродовж усього життя. Я посадив і виростив у моєму саду 1800 видів дерев, але я не можу пояснити словами, чому я їх люблю, - зізнався пан Кшиштоф.

- Ми зараз зайняті тим, що висаджуємо дерева, - додала дружина композитора.

Пані Ельжбета також розповіла, що на території їхнього маєтку, який вони купили ще в 1970-х у нащадків відомого польського художника Яцека Мальчевського, в селі Люславіце, поблизу Кракова, збудований і діє Європейський центр музики Кшиштофа Пендерецького. Там є концертний зал на 650 місць, навчальні класи і хостел на 100 осіб. У це райське місце, що посеред прекрасних дерев, які посадив Маестро, приїздять митці з усього світу навчатися музиці. Там відбувається близько 500 концертів на рік.

- Ми хочемо залишити щось по собі, хочемо, щоб там навчалися молоді музиканти, навіть тоді, коли вже нас не буде, - додав пан Кшиштоф.

Європейський центр музики Кшиштофа Пендерецького є унікальним явищем, місцем поєднання природи й культури, і перебуває під охороною держави.

Кшиштоф Пендерецький - почесний професор багатьох музичних університетів. В Одесі він отримав ще одне почесне звання - доктора наук Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової. Відповідне свідоцтво йому вручив ректор вишу Олександр Олійник.

- Я зворушений вашим теплим прийомом, - зізнався композитор. - Це була не звичайна зустріч, а зустріч з друзями. Я пам'ятатиму ваше місто, і віднині буду приїздити до вас разом з дружиною, в місто, яке полюбив...


Автор: Ольга ФІЛІППОВА
Джерело: Чорноморські новини



Інші:

Директор Метрополітан-опера Пітер Ґелб : ”Я не хочу мати культурні зв’язки з убивцями. Тому я повністю припинив таку співпрацю”
Тарас Бережанський – зірка опери й захисник неба від дронів
Раду Поклітару: Собаку хореографією не мучу
Оксана Дика святкує день народження
Львівський органний зал - місце, де живе музика
Людмила Монастирська: у часі, просторі, звучанні
Микола Точицький: «Культура — це питання безпеки. І не лише України»
Олександра Тарновська: Я вдячна, що маю можливість бути в професії
Від 86 виконавців до 17, як змінилася хорова капела «Орея»
Володимир Шейко, гендиректор Українського інституту - інтерв'ю
Поєднав сцену і зброю: оперний співак захищає небо Києва від шахедів
Магія скрипкового зізнання
Концерт "PrimaVera" в Одесі: запрошення на новий формат класичної музики (відео)
Війна викликала величезний інтерес у світі до української музики
«Із першого дня великої війни починаємо вистави з Гімну України»
"Опера Орфа — чоловічий світ, як і світ театру в Україні": Тамара Трунова про прем'єри та провокації для акторів
«Кожен точно почує щось своє»
Іван Небесний: Важливо створити якісний конкурентоздатний на світовому ринку продукт
Музика, що виховує: директор Луцької музичної школи №2 про навчання, натхнення та виклики війни
Василь Коваль: «Диригент має вести співака і підтримувати його музично»
"Музика не знає кордонів": інтерв'ю з французьким диригентом Ніколя Шавліном
Костянтин Фесенко: «Я не одразу полюбив професію оперного концертмейстера»
"Теми пов’язані з нашою майбутньою перемогою": балетмейстерка Олеся Шляхтич про вистави "Мойсей" і "Кассандра"
Музикознавиця Adelina Yefimenko та диригент Artem Lonhinov – про здійснення українських мрій, які неодмінно стають реальними
День народження української королеви скрипки з трьома прем’єрами
Культурний егрегор Олександра Шимка
«Я їхала крізь Бучу, назустріч мені їхали російські танки». Інтерв’ю з композиторкою Вікторією Польовою
Художній керівник Київської опери Петро Качанов: "Тепер у нас є абсолютно український "Лускунчик"!"
Диригент Української капели у США пояснив таїнство Різдва
Людмила Монастирська: «У співака має бути такий агент, якому можна повністю довіряти»
Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
2.jpg