«У нас немає зброї, але є культура» | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
«У нас немає зброї, але є культура»
Галатенко Інна
Безбородько Олег
Сильвестров Валентин Васильович
«У нас немає зброї, але є культура»
У Національній академії мистецтв України відбувся концерт «Єврейська тема у світовій музичній класиці»
8 травня 2014, четвер

«У нас немає зброї, яка є у них, але у нас є культура. І це єдина зброя, якою ми можемо відповісти», — слова польського письменника і правозахисника Адама Міхніка процитував, відкриваючи вечір, Леонід ФІНБЕРГ, директор Центру Юдаїки НаУКМА (організатора проекту спільно з видавництвом «Дух і Літера»). Запланований ще наприкінці минулого року, концерт кілька разів переносили у зв’язку з політичними подіями в Києві, і, нарешті відбувшись, він подарував слухачам багато позитивних емоцій і розширив поле знань про єврейську музичну і поетичну культуру. Неординарний задум гарно втілили виконавці — дует Інни Галатенко (сопрано) й Олега Безбородька (фортепіано) та 15-річний піаніст Євген Моторенко.

ІННА ГАЛАТЕНКО. Фото з сайту: http://www.day.kiev.ua


Відкрили програму три єврейські пісні Моріса Равеля. Нагадаємо, «Кадиш», створену на основі поминальної молитви єврейської літургії, французький композитор написав разом з іншими обробками народних пісень 1910 року для участі в Міжнародному конкурсі, організованому московським «Будинком пісні», і здобув першу премію. Інна Галатенко виконала «Кадиш» на івриті з глибоким проникненням у зміст священного тексту — плач, трепетне благання і мудрість стародавнього народу. Пісня «Вічна загадка», або «Таїнство Господнє», звучала мовою ідиш, а Mejerke, main Suhn («Меєрку, мій синку») складається з п’яти запитань сина на ідиш і п’яти відповідей батька на івриті, і соло співачки, перегукуючись із фортепіанною партією, вражало багатством колоратурних імпровізацій.

Чотири міські побутові пісні на ідиш в обробці корифеїв української музики входили до репертуару драматичної актриси Сари Фібіх (1895—1940 рр.), популярної в СРСР виконавиці єврейських пісень. Прозвучали два твори Левка Ревуцького — сумна пісня про кохання і розлуку «Ду форст авек» («Ти від’їжджаєш») і «Втрачений фартух» із захопливим сюжетом: Рівка згубила фартух, а Янек його знайшов, і жартівливі загравання хлопця завершилися весіллям. У кожній обробці впізнавався стиль майстра — і в ніжній «Колисковій» Віктора Косенка, і в пісні Бориса Лятошинського «Гензелех» («Гусаки»), з парадоксальним фрагментом буття, закодованим у музиці і слові: молода дівчина пасе гусей на березі озера і глузує із старенького, зачарованого її красою.

Вісім пісень Роберта Шумана з циклу «Любов поета» на вірші Генріха Гейне — це краса вишуканих мелодій у поєднанні з геніальною поезією, божественне звучання тих самих Leider (нім. — пісні), з яких беруть витоки тихі пісні Валентина Сильвестрова. Витончений мелодійний малюнок, що передає всі відтінки поетичного настрою, живі інтонації голосу — так співачка і піаніст вказали шлях до просвітлення всім, хто був у залі.

Три пісні маестро Густава Малера відкрили друге відділення, і повітряна в’язь мелодій нагадала про щастя мирного життя — гуляти весняним квітучим лугом, закохуватися, а якщо страждати, то лише від нерозділеного почуття. І навіть гротескові мотиви третьої пісні-маршу не змогли зруйнувати магію романтичного кохання і меланхолійного настрою.

Сильний, насичений експресією голос у трагічному і пристрасному «Кадиші», граційне пурхання метелика у легких комічних сценках, кришталевий спів на вершинах Шуманівської і Малерівської лірики... Представивши в одній програмі таку широку палітру образів, Інна Галатенко виконала дуже різну за стилем музику з майстерністю, якій властиві дивовижне забарвлення і тембр голосу, артистизм і чутливе володіння стилістикою. Тому не випадково вокальну частину вечора завершила музика нашого сучасника, ні з чим не зрівнянна за енергетикою тихого сяяння. Цикл Валентина Сильвестрова включив прем’єру пісень на вірші Бориса Пастернака «Давай ронять слова...», «Как бронзовой золой жаровен», «Ты в ветре, веткой пробующей...», а також пісні на вірші Пауля Целана «Говори и ты», «Стоять до конца» (переклад Марка Білорусця), Ольги Сєдакової «Постлюдия», Осипа Мандельштама «Жил Александр Герцович...», «Я вернулся в мой город, знакомый до слез...» (із циклу «Прості пісні», 1973).

Піаніст і композитор Олег Безбородько виконав п’єсу Макса Бруха Kol Nidrei (молитва «Звільни себе від клятв»), написану за мотивами єврейських літургійних мелодій, — і рояль проникливо співав про прагнення до свободи! Німець Макс Брух (1838—1920) товаришував із родиною головного берлінського рабина і вперше в історії класичної музики написав твір, що став популярним завдяки єврейській темі. У нацистській Німеччині Брух потрапив до чорного списку, а його твори було знято з репертуару, оскільки нацисти помилково вважали, що автор п’єси Kol Nidrei був євреєм.

Порадував слухачів виступ Євгена Моторенка (КССМШ ім. Лисенка, клас професора Наталії Гриднєвої). Виразно і свіжо прозвучали в його виконання відомі п’єси Фелікса Мендельсона-Бартольді «Дует» і «Весняна пісня» і на біс — два вальси Валентина Сильвестрова з циклу, присвяченого Андрію Волконському. Юний піаніст сміливо виніс на суд вимогливого композитора своє трактування, жодного разу з ним не репетирувавши (зауважимо, дорослі музиканти завжди репетирують з маестро), чим приємно здивував автора, який був присутній у залі. Лауреат багатьох престижних міжнародних конкурсів, Євген Моторенко сьогодні гідно представляє музичне майбутнє України.


Автор: Ольга Савицька
Виконавці: Інна Галатенко, Олег Безбородько
Композитори:Валентин Сильвестров
Концертний зал: Зал Національної академії мистецтв України
Джерело: Газета "День"



Додати: Share on Facebook

Інші:

105 років Харківській консерваторії. Свято у воєнному місті
"Схід Опера" живе і буде жити!
Роман Ревакович, організатор Днів української музики у Варшаві Сьогодні є часом мовчання для російської культури
День в історії - 180 років тому народився Микола Лисенко
Гімн України на вежі: в Луцькому замку щодня сурмить кликун
Замість гри на сцені - актори театру організували волонтерський пункт у Дніпрі
Волинський народний хор. НАВАЛА РОСІЙСЬКО - ФАШИСТСЬКОЇ ОРДИ В УКРАЇНУ!!! (ЗВЕРНЕННЯ)
Коли говорять гармати, музи… не мовчать!
ЗВЕРНЕННЯ ЛЬВІВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОПЕРИ ДО МІЖНАРОДНОЇ МИСТЕЦЬКОЇ СПІЛЬНОТИ
Музика Мирослава Скорика об’єднала понад 400 музикантів з 10 міст України
Наш діалог – близьких по духу людей.
Форпост українського професійного музичного мистецтва на Приазов'ї.
Невідомий Бортнянський. Франківський хор відкриває композитора світові
А музика лунає…
KharkivMusicFest: 7 фактів про фестиваль класичної музики
Час жити, а не тужити
"Кочующий" театр и 20 лет строительства: история ХНАТОБа за 5 минут
"Балетні діти" згадують
У Шипинцях відзначили 100-ліття від дня народження Іллі Міського
Володимир Сіренко - амбасадор української музики в світі
Дві філармонії: як головний музичний заклад Черкас перебудовували
Репетиції в онлайн
Напрацьоване для вічності
Пам'яті Мирослава Скорика
Стаття про нелюбов до української культури
Мирослав Скорик: навіки з нами. Його «Мелодія» полинула за небокрай
Пандемія і... мистецтво
Три "Ш": за що світ може дякувати Францеві Шуберту
Браво, піаністи!
Український Моцарт
Дівчина, яка підкорила гобой
Christian Fictoor: Eurosonic Noordeslag 2020, музичний менеджмент – і ліки, що врятують світ
146 лет назад огонь уничтожил Одесский Городской театр
Единственный в Европе оперный фестиваль под открытым небом оказался под угрозой закрытия
Корона "Дня" - Ользі Пасiчник, оперній співачці (Україна - Польща)
Корона "Дня" Оксані Линів, диригентці
Українські Страдіварі: як унікальна модель скрипки сім'ї Пуцентел стала популярною у світі
Камерний оркестр "Віртуози Львова" відзначає 25-річчя міжнародними проектами
Орган у Дніпрі шукає притулку
В Киеве негде разместить Дом органной и камерной музыки
      © 2008-2022 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
304.jpg