З любов’ю, Скорик | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
З любов’ю, Скорик
Бахрітдінова Ксенія
Пилатюк Назар
Львівський камерний оркестр
Пилатюк Ігор Михайлович
Скорик Мирослав Михайлович
З любов’ю, Скорик
16 вересня 2018, неділя
Поширити у Facebook

У Львівській обласній філармонії тривають «Дні музики Мирослава Скорика»: це серія концертів і творчих зустрічей мистецької молоді Львова, які приурочені до 80-ліття видатногоa українського композитора.

Програми концертів укладені в незвичний спосіб, адже репрезентують не лише творчість Мирослава Скорика, а й інших українських авторів (М. Колесси, А. Кос-Анатольського, В. Камінського, Г. Гаврилець, О. Козаренка) та музику світових композиторів (у жанрі транскрипції М.Скорика). Таким чином, програми концертів 14-16 вересня окреслили вагомий вплив Маестро на наступні покоління (концерт «Учні та послідовники»), музичну атмосферу Львова, в якій митець сформувався і творив (концерт «Музика Львова»), та навіть захоплення композитора музикою інших авторів, в тому числі – естрадою та джазом («Від класики до джазу: магічний світ транскрипцій Мирослава Скорика»). Лише фінальна програма 19 вересня «Прем’єра – вечір концертів Мирослава Скорика» буде присвячена виключно інструментальним творам митця, в тому числі, відбудеться прем’єра «Речитативу» для скрипки з оркестром.

Зупинимося на враженнях від концерту, в якому поєдналися дві любові митця: улюблена музика різних композиторів та епох і колектив «Академія», з яким Мирослав Скорик співпрацює протягом кількох десятиліть.
Очевидно, не існує композитора, на якого не мала б впливу «чужа» музика, адже кожен митець вбирає звукове середовище свого часу, вирізняючи для себе улюблені твори, напрямки, виконавців. Та не кожен композитор визнає: – «Ось це моя улюблена музика!», – та ще й продемонструє її широкому загалові. Постать та стиль Мирослава Скорика настільки своєрідні, що він не боїться порівнянь, й сміло розповідає світу про свою любов до творів інших композиторів і навіть популярних «хітів».

Щоб дізнатися, що ж так любить слухати митець, не потрібно просити доступу до його домашньої фонотеки. Варто лише поцікавитися жанром транскрипції в його творчості, де понад 60 творів – це обробки улюблених мелодій, як і класичної, так і популярної музики, яку композитор ще з студентських років любить виконувати та продовжує брати участь як соліст у джазових концертних програмах із власних творів.

Отож, на концерті 15 вересня під назвою «Від класики до джазу: магічний світ транскрипцій Мирослава Скорика», прозвучали транскрипції композитора, починаючи від духовної музики ХVIII століття до «хітів» популярної кінця ХХ-го. Умовно транскрипції можна поділити на три групи, і усі вони були представлені у концертній програмі: перша – це обробки музики українських композиторів, друга – транскрипції «класичних» творів інших авторів, й третя – звернення митця до мелодій і ритмів популярної музики та джазу. Таким чином, впродовж одного вечора гармонійно поєдналися транскрипції, парафрази та аранжування композиції «Отче наш» Максима Березовського і Прелюдій на мелодії Джорджа Гершвіна, переклади творів Фридерика Шопена та Макса Бруха і популярних пісень групи «Бітлз», запальні ритми танго Астора П’яццоли та джазові стандарти Дейва Брубека тощо.

З особливою любов’ю Мирослав Скорик творить у цьому жанрі для колективу, якому довіряє першовиконання багатьох своїх творів – Львівському камерному оркестру «Академія». Саме цей оркестр, який формується з числа студентів Львівської національної музичної академії імені М.В.Лисенка, вперше презентував публіці більшість транскрипцій Мирослава Скорика. Варто зазначити, що Маестро є багатолітнім художнім керівником і диригентом цього колективу; керівником і концертмейстером оркестру є Артур Микитка, а диригентом – ректор ЛНМА імені М.В.Лисенка Ігор Пилатюк. Тож впродовж концерту присутні мали нагоду побачити Мирослава Скорика за диригентським пультом, час від часу його батуту переймав Ігор Пилатюк.

Оркестр «Академія», який добре орієнтується в стилі та творчому доробку митця, чудово виконував та втілював задуми композитора, у відповідності до стилю музики та епохи, в яку вона була створена. Чи не кожен номер концерту викликав гучні овації, зокрема, завдяки яскравим виступам солістів – сопрано Національної опери України Ксенії Бахрітдінової-Кравчук (до слова, випускниці ЛНМА імені М.В.Лисенка), скрипалів Назарія Пилатюка та Катерини Назаренко, концертмейстера групи віолончелей оркестру «Академія» Анастасії Мякушко. Улюблені мелодії, що отримали нове прочитання у транскрипціях Скорика, виявилися близькими серцю багатьох слухачів – особливо пісні «Бітлз», музика до фільмів Е.Моріконе та Н.Роти тощо.

«Гадаю, що років через сто українську музику нашого часу назвуть «скориковою добою»», – вважає дослідниця творчості митця, музикознавець Любов Кияновська. Та у творчості для прийдешніх поколінь Маестро зафіксував не лише власний почерк, але й ту любов до музики, яка надихала митця та його сучасників.































Автор: Стефанія Олійник
Колектив: Львівський камерний оркестр "Академія"
Виконавець (артист): Ксенія Бахрітдінова, Назар Пилатюк
Диригент: Ігор Пилатюк
Композитор:Мирослав Скорик
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Концертний зал: Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії
Навчальний заклад: Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка



Інші:

ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
Далекі союзники: як новозеландський композитор Росс Харріс створив оперу для України
6 листопада день пам'яті Миколи Лисенка
4 листопада 115 років тому народився Семен Семенович Ластович – Чулівський (1910-1987)
Музика зменшує біль у спині: вчені довели, що прослуховування улюблених пісень допомагає розслабити м’язи
"Найповніше видання": Лисенко та Соболева про двотомний збірник фортепіанних творів композитора Миколи Лисенка
«Ікар з берегів Борисфена»
Впливають рухи пальців
Мрії, сни і блаженні миті народження мелодії
7 проблем, у вирішенні яких допоможе музика
"Наші музи стоять разом із харківськими гарматами". Історії музикантів університету мистецтв, які повернулися до Харкова
Повернути з імперського небуття автора першої української симфонії. Святкуємо 280 років композитору Максиму Березовському
      © 2008-2026 Music-review Ukraine