25 жовтня в усьому світі вперше відзначався Міжнародний день опери | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
25 жовтня в усьому світі вперше відзначався Міжнародний день опери
25 жовтня в усьому світі вперше відзначався Міжнародний день опери
2 листопада 2019, субота
Поширити у Facebook

25 жовтня в усьому світі вперше відзначався Міжнародний день опери.

Для тих, хто любить цей жанр, — подія важлива. Мені довелося днями побувати на виставах Гамбурзької опери — Cosi fan tutti і Don Giovanni Моцарта ("Так чинять  усі" і "Дон Жуан").
Зазначу, що Моцарта в нас майже не ставлять. Не під силу, на жаль, вимушена погодитися з пересічною думкою. Слухаючи "Дон Жуана", усвідомлювала, що в Києві немає ні стількох солістів, ні оркестру, які впораються з  класичною (читай — "зразковою") партитурою віденського генія ХVIII століття.

Названі твори Моцарта складені на лібрето да Понте. Опери чарівні, кожна по-своєму хороша. Cosi fan tutti — opera buffa, легка комедія, невелика за обсягом, з використанням класичного оркестру, що склався на той момент: 2 флейти, 2 гобої, 2 кларнети, 2 фаготи, 2 валторни, 2 труби, литаври, струнні та бас контінуо: клавесин і віолончель. Прем'єра опери відбулася в Гамбурзі 8 вересня минулого року.



Як завжди, відмінно працював інтернаціональний склад солістів, дотримуючись задуму диригента Крістофера Варда і режисера Герберта Фрітша. У співі учасників було чимало елементів барочної вокальної манери.
Стиль оформлення досить простий: на сцені — десяток різнобарвних геометричних фігур, і в центрі — червоний механічний клавесин. Стиль костюмів змішує куртуазне ХVIII й наше шалене ХХІ століття. Особливо гарні наряди напівдиких, на погляд художниці Вікторії Бер, псевдоалбанців, що нагадують "снігову людину",  — величезні перуки й комбінезони-"шкури" в ліричних героїв: Феррандо — Олексія Пальчикова (ліричний тенор) і Гульєльмо (Джон Чест, баритон, США). Це молоді офіцери, які, за задумом авторів опери  і на пораду головного героя, старіючого філософа дона Альфонсо (угорський бас Левенте Палль), що  сумнівається в можливості  жіночої відданості,  перевдягаються "до невпізнанності". Вони починають упадати за дівчатами "навпаки", й ті майже піддаються спокусі, але дон Альфонсо зупиняє розіграш, і все закінчується благополучно.

Яскраво, точно, виразно співали обидві героїні — сестри Фьорділіджі (сопрано Марія Бенгтссон, Швеція) і Дорабелла (Стефані Лауріцелла, колоратурне мецо-сопрано, США). Захоплення  викликала служниця Деспіна (Катаріна Конраді, сопрано родом із Киргизії, надзвичайно рідкісний випадок географічних метаморфоз). Вона не тільки прекрасно співала, а й оригінально, своєрідно, дуже жваво й легко рухалася, прямо носилася сценою, нескінченно пританцьовуючи, підстрибуючи та роблячи в повітрі смішні балетні па.

Дуже точно та гарно (саме гарно) звучали ансамблі. Чудово прозвучала Фьорділіджі (Марія Бенгтссон), справжня вокальна перлина постановки.



Чудово звучав і не менш яскраво грав Феррандо — наш Олексій Пальчиков. Він зарекомендував себе як прекрасний буфонний актор в опері "Любовний напій" Г.Доніцетті, що  дуже сподобався київській публіці (лютий 2018 року). А ще раніше чула його в опері К.Монтеверді "Повернення Улісса на батьківщину" у Гамбурзі. "Улісс" там був по-справжньому барочний, дуже цікавий, і невелика роль слуги-зрадника Еврімаха в Пальчикова вийшла багатоплановою та глибокою. У моцартівськой комедії Олексій корчив смішні пички, легко й точно рухався. Але головне — його рухливий, виразний і м'який ліричний тенор "прорізав" простір залу, доносячи енергетику музики до кожного слухача.

***
— Чому досить багато співаєте в Гамбурзі?  запитання DT.UA солістові Олексію Пальчикову.

— Мені подобаються цей театр і місто. Я тут співаю партії, які завжди подобалися і які мені корисні як молодому співакові на даний момент.

— У вас є кумири?

— Це Фріц Вундерліх і Микола Гедда!

— Скільки у вас у запасі ролей?

— У моєму репертуарі  на цей момент  — близько тридцяти п'яти. Серед них Таміно, Феррандо, Бельмонте, Оттавіо (відповідно, "Чарівна флейта", "Так чинять усі жінки", "Викрадення з сералю" і "Дон Жуан" — опери Моцарта. — О.К.). А також Паріс ("Прекрасна Єлена" Оффенбаха), Неморіно ("Любовний напій" Доніцетті), Ленський ("Євген Онєгін" Чайковського), Альфред і Фентон ("Травіата" і "Фальстаф" Верді), Кудряш ("Катя Кабанова" Леоша Яначека) та інші.

— У кого ви навчалися в Києві?

— Педагогом у Київській консерваторії був баритон, покійний Петро Андрійович Коваль. Він дав мені базу вокальної майстерності,  ознайомив, так би мовити, з вокальним мистецтвом, вірив у мене і завжди підтримував у моїх починаннях, "пошуках співати й розвиватися". Я йому дуже вдячний!

— А в школі Лисенка по якому класу навчалися?

— Закінчив Київську середню спеціалізовану музичну школу ім. Лисенка по класу труби у Григорія Пилиповича Коздоби. Завдяки йому знаю, що таке дихання, опора й музичний, а в майбутньому — вокальний режим. Дай Боже йому здоров'я! Взагалі, мені пощастило з педагогами. Звісно, справжнє навчання  почалося, коли я виїхав із Києва.  Спочатку до Парижа, а потім до Гамбурга. Я завжди намагаюся вчитися чогось нового: вокальної техніки, акторської майстерності... Сцена багато чого вчить.

— У якому театрі ви резидент?

— У мене контракт, я соліст Staatsoper Hamburg на цей і наступний сезони. Завжди хотів бути частиною якогось театру. З Національною оперою України не склалося, оскільки був ще "зелений". Мабуть, так треба було. Гамбург дав мені таку можливість: запропонував умови й партії, які я завжди хотів співати і які такі важливі для молодого співака-тенора. Тут я навчаюся, отримую задоволення та всебічно розвиваюся. І зараз іноді приїжджаю співати до Києва задля задоволення, заради рідних, друзів, показати щось нове у вокальному плані, інтерпретацію якоїсь партії для України. Ну й… просто домівка завжди є домівкою!

— Коли ви усвідомили себе співаком, відчули, що ви — оперний тенор?

— Усвідомив себе солістом-тенором, коли дебютував у партії Ленського в оперній студії Національної академії ім. Чайковського. Я радо  продовжую її співати в Європі.



— Які ваші професійні плани на майбутнє?

— У найближчому майбутньому — дебют у партії Фентона ("Фальстаф", Гамбург). У березні 2020 року буду дуже радий  заспівати знову в Києві, цього разу Ленського. Цікавий факт: рівно 10 років тому я заспівав уперше  Ленського в Національній опері України. Після цього — одна з моїх улюблених партій, Неморіно, в Гамбурзі. Далі в моїх планах участь в Екс-ан-Прованському оперному фестивалі влітку 2020-го та дебют у Театрі на Єлисейських полях (Париж): Нарработ в опері "Саломея" Р.Штрауса. І в мене заплановане багато концертів та прослуховувань. 


Автор: Ольга Кізлова
Джерело: dt.ua



Інші:

Тарас Бережанський – зірка опери й захисник неба від дронів
Раду Поклітару: Собаку хореографією не мучу
Оксана Дика святкує день народження
Львівський органний зал - місце, де живе музика
Людмила Монастирська: у часі, просторі, звучанні
Микола Точицький: «Культура — це питання безпеки. І не лише України»
Олександра Тарновська: Я вдячна, що маю можливість бути в професії
Від 86 виконавців до 17, як змінилася хорова капела «Орея»
Володимир Шейко, гендиректор Українського інституту - інтерв'ю
Поєднав сцену і зброю: оперний співак захищає небо Києва від шахедів
Магія скрипкового зізнання
Концерт "PrimaVera" в Одесі: запрошення на новий формат класичної музики (відео)
Війна викликала величезний інтерес у світі до української музики
«Із першого дня великої війни починаємо вистави з Гімну України»
"Опера Орфа — чоловічий світ, як і світ театру в Україні": Тамара Трунова про прем'єри та провокації для акторів
«Кожен точно почує щось своє»
Іван Небесний: Важливо створити якісний конкурентоздатний на світовому ринку продукт
Музика, що виховує: директор Луцької музичної школи №2 про навчання, натхнення та виклики війни
Василь Коваль: «Диригент має вести співака і підтримувати його музично»
"Музика не знає кордонів": інтерв'ю з французьким диригентом Ніколя Шавліном
Костянтин Фесенко: «Я не одразу полюбив професію оперного концертмейстера»
"Теми пов’язані з нашою майбутньою перемогою": балетмейстерка Олеся Шляхтич про вистави "Мойсей" і "Кассандра"
Музикознавиця Adelina Yefimenko та диригент Artem Lonhinov – про здійснення українських мрій, які неодмінно стають реальними
День народження української королеви скрипки з трьома прем’єрами
Культурний егрегор Олександра Шимка
«Я їхала крізь Бучу, назустріч мені їхали російські танки». Інтерв’ю з композиторкою Вікторією Польовою
Художній керівник Київської опери Петро Качанов: "Тепер у нас є абсолютно український "Лускунчик"!"
Диригент Української капели у США пояснив таїнство Різдва
Людмила Монастирська: «У співака має бути такий агент, якому можна повністю довіряти»
Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
12.png