| Огляд |
|
|
|
|
Ми любимо інтимно…
Враження про прем’єру «Маленького принца» в ТЮГу на Липках
Сьогодні
Поширити у Facebook
Інтимно – і унікально! Про це вистава «Маленький принц» (Київський академічний театр юного глядача на Липках, режисер Сергій Маслобойщиков) за знаменитим твором Антуана де Сент-Екзюпері (за кількістю опублікованих перекладів, якщо вірити Вікіпедії, поступається тільки Біблії), про унікальність чуттєвого досвіду.
Людина потрапляє в ситуацію біди, катастрофи, і вихід один – знайти свої і тільки свої, так, унікальні засоби вижити. Саме унікальні, есклюзивні – звичні, традиційні не годяться… Посеред нинішньої війни, погодьтесь, це дуже важливий месидж. Котрий і створено посеред війни іншої, 1943 року, коли повість Екзюпері уперше побачила світ.
«Маленький принц» не просто казка – це філософська казка, з притчевим потенціалом. А у виконанні Сергія Маслобойщикова це ще й авторська вистава, адже він тут і творець інсценізації, і режисер, і сценограф, і, на додачу, ще й автор музичної концепції.
Як відомо, в основі твору реальний випадок – 90 літ тому, 30 грудня 1935 року, льотчик Екзюпері та його другий пілот Андре Прево зазнали авіакатастрофи в пустелі Сахара. З цього, власне, і розпочинається повість: «Отож першого вечора я заснув на піску в пустелі за тридев'ять земель від будь-якої людської оселі.
Я був ще самотніший, ніж потерпілий на плоту посеред океану…».
Тільки як відтворити пустелю на театральній сцені? Маслобойщиков це робить так: сцену залито світлом, вижареним сонцем, а на дзеркалі самої сцени такий собі космос, чи радше космосистема, яку складають міні-планети.
Вони круглі, чи круглякуваті, як і належить планетам. При цьому вони не кам’янисті, не жорсткі, їх можна осідлати, й відтак помандрувати, на планеті-конику, з однієї точки сценічного всесвіту в іншу. Чи є тут вода, чи землиця яка – це вопріс, але є можливість пошуку – самого себе у першу чергу, бо ж є великий ризик загубитись в от сьому космічному безмірі.
І пілот (Руслан Гофуров), що втрапив в от сю пустелю, і Маленький принц (Марія Пугачова) зіткнулися з різким обмеженням часо-простору, свого життєвого простору. Навколишній світ надто глобальний, надто великий – Космос!, щоби віднайти в ньому прихисток. І надто висушений, аби в ньому обжитись по-справжньому. Тут мучить спрага…
Спрага передусім за іншими, а точніше – Іншим чи Іншою! Можна перебрати чимало соціальних ролей і масок, можна пограти в спілкування з різними проявами людини, людського, тільки порятує тебе, за таких обставин, саме зв’язок з Іншим, який є по-справжньому унікальним. Хоча б тому, що саме тоді завібрує, випроявиться в самому тобі Своє і Справжнє. Справді, формула тут вочевидь така: тільки унікальний контакт з Іншим народжує Унікальну особистість.
Так розуміє Маслобойщиков філософію магічної казки Екзюпері, і розуміє це, на мій погляд, адекватно. Це погляд ізсередини однієї катастрофи на іншу, ту, що спіткала людство в середині ХХ століття. Відкрити своє – у собі, в конкретних людях, громадських спільнотах, в народі як такому. Це і є головний ресурс для порятунку, виходу з кризи, із катастрофи.
Так просто? Так складно – складніше не буває. Але ж війна, але ж катастрофа ставить нас на межу, де у тебе немає вибору: або ми знайдемо себе, або упадемо, або відлетимо кудись в інші космічні чи напівкосмічні системи.
Екзюпері присвятив книжку своєму другу Леонові Верту. Своїм читачам пояснив це так: «Даруйте мені, дітки, що я присвятив цю книжку дорослому. У мене дуже поважне виправдання: той дорослий — мій найкращий приятель. Є й друге виправдання: той дорослий може зрозуміти все на світі, навіть дитячі книжки. I нарешті третє: дорослий живе у Франції, зазнає там голоду й холоду. Йому так треба, щоб його хтось потішив…».
Ми живемо в Україні, ми українці, які зазнають нині голоду і холоду, не кажучи про загибель людей, самого світу нашого. Тож це і нам присвята. Нам так треба, щоби хтось нас потішив. Сергій Маслобойщиков це, власне, і побачив, і відчув… І зробив.
Рекомендований вік глядачів +12. А найліпше – для сімейного перегляду, який народжує спілкування всередині маленької родинної системи, неодмінно космічної...
***
ПОСТАНОВНИКИ:
Сергій МАСЛОБОЙЩИКОВ - автор інсценізації, режисер, сценограф, автор музичної конценції
Даниіла КОЛОТ – костюми
Віктор ЛИТВИНОВ - рух
Поліна НАУМЕНКО – помічниця режисера
ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:
Пілот, Король, Шанолюб, П'яниця, Ділок, Географ, Ліхтарник, Стрілочник, Крамар - Заслужений артист України Руслан ГОФУРОВ, Заслужений артист України Ігор ПІСНИЙ
Маленький принц – Марія ПУГАЧОВА
Троянда, Лис, Змія - Ганна КАЗАЧЕНКО, Ганна СУХОМЛИН
Трояндочка – Ірина РАЛКО
Наступні покази вистави відбудуться 4, 20 і 21 березня
Автор: Сергій Тримбач
|