| Особистість |
|
|
|
Афіша
Аудіо
Відео
Записи
Контакти
|
Лідія Забіляста
м. Київ
народна артистка України, вокал (сопрано)
Загальні відомості
Творча біографія
Творчий доробок
Репертуар
Публікації
Народилася Лідія Забіляста 8 вересня 1953 року в селі Олено-Косогорівка, що на Кіровоградщині.
1961-1969 - навчалася в олено-косогорівській восьмирічній школі.
Мама згадує, що співати донька почала, ледь навчившись вимовляти перші слова. І нічого дивного в тому немає: тато, мама, три сестрички, як і всі в їхньому селі Олено-Косогорівка, любили і люблять пісні й не обходяться без них. Та лише маленьку Ліду за Її кришталево-чистий голосочок усі доброзичливо-великодушно називали "артисткою"...
У 1969-му році вступила до Кіровоградського музичного училища на диригентсько-хорове відділення.
...Одного разу дівчинка зважилася ступити назустріч мрії. Вона загорнула в папір документи про закінчення сільської восьмирічки і рушила до обласного центру. Коли виявилося, що в місцевому музичному училищі немає вокального відділення, вступила на диригентсько-хорове. Адже й тут - музика, спів...
1973-й рік- солістка Київського камерного хору Віктора Іконника.
1974-й рік- вступає до Київської консерваторії (клас народної артистки України Зої Христич).
Після закінчення навчання Лідія, дізнавшись про створення в Києві камерного хору, вирішила спробувати сили передусім там. Прослуховування пройшло успішно, і перед Нею вперше в гігантському обсязі й глибині відкрився світ музики. Із репертуару хору в долю Співачки увійшли геніальні твори Й.-С. Баха, В.-А. Моцарта, Дж. Верді, Г. Гайдна, А. Вівальді, велич творінь співвітчизників А. Веделя й Д. Бортнянського, твори радянських композиторів Б. Лятошинського, Л. Ревуцього, А. Штогаренка...
Лідія була вдячна колективові хору, його керівникові, заслуженому діячеві мистецтв Віктору Іконнику за високі хвилини творчості й пізнання. А згодом, вступивши на вечірнє відділення Київської державної консерваторії, зустрілася ще з однією людиною, якій значною мірою завдячує своїм мистецьким становленням - народною артисткою України Зоєю Христич...
1978-й рік - лауреат III Республіканського фестивалю "Молоді голоси". Лауреат Республіканського конкурсу ім. М. Лисенка (I премія).
1979-й рік - лауреат IX Всесоюзного конкурсу вокалістів ім. М. Глінки (II премія). Улітку 1979-го року на Всесоюзному конкурсі вокалістів імені М. Глінки у Талліні юна українська співачка - дебютантка таких авторитетних мистецьких змагань - здобула другу премію (першу того разу було вирішено не вручати нікому). А рахунок лауреатським званням відкрито роком раніше - у Ворошиловграді, на республіканському фестивалі "Молоді голоси". Цього ж року Співачці просвоєно звання заслуженої артистки України...
30 грудня 1979-го року Лідія Забіляста дебютувала в Київському державному академічному оперному театрі імені Т. Г. Шевченка (нині Національна Опера України) в партії Оксани в опері С. Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм".
Нелегкою була наступна творча сходинка, коли Лідію запросили до Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка. Уже в перший сезон співала провідні партії у спектаклях - Наталки Полтавки в опері Лисенка й Оксани в "Запорожці за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського. Перед дівчиною відкривався захоплюючий, часом ще незнаний мистецький світ, адже, прилучившись уже до тонкощів вокалу, проникнення в глибини змісту музичного твору, відчуття ансамблю, слід було освоїти ще й мистецтво сценічного перевтілення...
1980-1981- проходила стажування в Міланському театрі "Ла Скала". Півроку стажування в уславленому театрі "Ла Скала" для Неї, як і для інших радянських співаків, були сповнені напруженої роботи. Удень - заняття, увечері - відвідування спектаклів. Незабутні уроки знаменитої італійської співачки Джульєтти Сіміонато, її відомих, авторитетних колег-педагогів, співаків, диригентів. Аби нічого не забути, Лідія записувала уроки майстрів вокалу на аудіокасети, до яких часто звертається і сьогодні. Зринає у пам'яті й магічна атмосфера оточення великих співаків, адже пощастило "вживу" почути Пласідо Домінго, Мірелу Френі, Олену Образцову. І не лише під час виступів, але й на репетиціях. В Італії Лідія Забіляста виступала на Малій сцені "Ла Скала", а напередодні від'їзду додому відбувся концерт у Пармі...
1982-й рік - Перша премія та Золота медаль на VII Міжнародному конкурсі імені П. І. Чайковського.
У приміщенні Московської консерваторії стоїть багатомовний гомін. Чутний він і в прес-центрі: близько 400 журналістів із 33 країн світу передають новини з VII Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського. Ось зараз Ведучий оголосить: "Лідія Забіляста... Радянський Союз!" ... Лідії треба донести до слухачів такі непрості й такі різні характери: Джульєтти з опери "Монтеккі і Капулетті" Д. Белліні, Маргарити з "Мефістофеля" А. Бойто, Леонори з "Трубадура" Дж. Верді, Наташі з "Війни і миру" С. Прокоф'єва, Оксани з "Черевичків" П. Чайковського... Тут про заслуги й визнані успіхи не згадують. Попереду три тури відповідального творчого змагання в товаристві сильних учасників... Присвоєння звання народної артистки України.
...Після багатогодинного обговорення журі виносить рішення: "Першу премію й золоту медаль присудити Лідії Забілястій і Паата Бурчуладзе (Радянський Союз)..." Незмінним лідерам у всіх трьох турах конкурсу молодих вокалістів. І фейєрверк успіху сполихає у численних вітаннях, інтерв'ю, побажаннях...
1985-й рік - Народна артистка України.
2003-й рік - Вручення Ордену Княгині Ольги
У Національній опері України Співачка виконала близько 30 провідних партій. Крім того, озвучила та зіграла роль Ганни у художньому фільмі "Спокута" за мотивами опери М. Вериківського "Наймичка".
Лідія Забіляста відома і як камерна виконавиця, у репертуарі якої перлини світової класики, національна класична та сучасна музика, рідко виконувані мініатюри. До речі, вокальний цикл С. Таривердієва "Акварелі" на вірші середньовічних японських поетів записаний лише у Її виконанні. Цей цикл увійшов до компакт-диску співачки "У полоні музики". А українські народні пісні можна почути на аудіокасеті "Лідія Забіляста. Зачарована піснею".
Виступала в концертних залах багатьох міст України та різних куточків світу. Серед них: капела ім. М. Глінки, філармонія (Санкт-Петербург), Великий театр, Кремлівський палац, Бетховенська зала, Зала інституту ім. Гнесіних, Велика зала консерваторії, колонна зала Будинку спілок, музей ім. П. Чайковського (Москва), Домський собор (Рига).
Виступала з диригентами:
Стефаном Турчаком, Володимиром Кожухарем, Іваном Гамкалом, Олегом Рябовим, Русланом Дорожівським, Миколою Дядюрою, Ігорем Лацаничем, Ігорем Блажковим, Ігорем Шароєвим, Романом Кофманом, Олександром Барвінським, Аллою Кульбабою, Фуатом Мансуровим, Володимиром Федосеєвим, Саулюсом Сондецкісом.
[
|