Музичне приношення Олені Зінькевич… | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Музичне приношення Олені Зінькевич…
Національний ансамбль солістів
Матюхін Валерій Олександрович
Зінькевич Олена
Музичне приношення Олені Зінькевич…
29 березня 2011, вівторок
Поширити у Facebook

 Олена ЗінькевичНа сторінках газетної преси головними героями частіше усього виступають виконавці різної професійної масті, рідше – диригенти, ще рідше – композитори, але зовсім рідко увага приділяється критикам-музикознавцям.

Об'єктив, спрямований на кого-небудь із цієї братії, – надзвичайний випадок.

Воно й зрозуміло, бо в кожного своя функція: хтось пише музику, хтось її виконує, а хтось інформує читачів про музичні події.

Тим більше, що з погляду тих, хто музику створює і грає, тобто композиторів і виконавців, музикознавець, прямо скажемо, незрозуміла спеціальність.

Однак таку думку вже давно потрібно віднести до розряду неосвічених суджень, тому що музикознавець – нині статусна професія, і в цьому цеху зустрічаються цікаві особистості.

Саме про критика-музикознавця й піде мова, тим більше що привід слушний – ювілей.

Гадаю, не помилюся, якщо скажу: ім'я Олени Зінькевич, котра нещодавно відзначила своє «остаточне повноліття» (70!), знайоме багатьом, – колегам-науковцям, студентам і, звичайно ж, читачам.

У житті наша ювілярка відчуває постійний цейтнот: пише наукові праці, виступає з доповідями й лекціями на численних міжнародних симпозіумах і конференціях, готує публікації для відомих вітчизняних та іноземних видань.

Не будемо перераховувати всі регалії нашої героїні, їх, повірте, у неї чимало. І не заглиблюватимемося в біографічні подробиці, аби нудно викласти основні віхи життєвого і творчого шляху, а сфокусуємо увагу на самому ювілеї, точніше, на його святкуванні.

Урочистості розгорталися за логікою й формою диптиха: 14 листопада «Київська камерата» з диригентом Валерієм Матюхіним присвятила Олені Зінькевич концерт, а 16 листопада на честь і під власним патронатом ювілярки пройшла «неформатна», вірніше, «весела» конференція, тема якої красномовніша за будь-які слова: «Музикознавець – це звучить...»

Справді, музикознавець звучить, бо йому нічого іншого, як звучати у пресі чи на публіці, не залишається. Але ось що з’ясувалося: у жодному фундаментальному й авторитетному тлумачному словнику не розшифровується специфіка цієї професії. І тільки в якомусь одному довіднику Олені Зінькевич (вона була першою доповідачкою) усе-таки вдалося віднайти абсурдне визначення: «Музикознавець – це музикант, що спеціалізується в галузі музикознавства». От роз'яснили, так роз'яснили! Це формулювання, мабуть, і спонукало київських професорів-музикознавців до обговорення теми в жартівливому тоні. У цілому ж дискусія мала характер рекреаційного дійства, яке чимось нагадувало різдвяний капусник із піснями, віршиками, жартами.

Утім конференція була свого роду післямовою, або післязвуччям. Основною ж акцією ювілейного свята став концерт у Малому залі Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Точніше, не концерт у традиційному розумінні, а своєрідне концертне дійство, що розігрувалося за законом триєдності – події, часу й місця, як у класицистичній драмі. Та й вибір героя-виконавця, тобто оркестру «Київська камерата», не був випадковим.

Саме тут себе виявив основний закон нашого буття, котрий, за визначенням ювілярки, є «чистою речовиною» дружби – багаторічної творчої і людської, початок якої сягає далеких 1970-х. Тоді «Камерата» ще не була Національним ансамблем солістів і навіть не звалася «Камератою». Камерний ансамбль, яким від перших років існування керував Валерій Матюхін, працював при Спілці композиторів України на умовах антрепризи. От тоді й склався творчий тандем «Камерати» з Оленою Зінькевич. Разом із колективом вона об'їздила безліч міст колишнього Радянського Союзу, презентуючи програми з творів на той час молодих і перспективних українських композиторів – Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова, Івана Карабиця, Ярослава Верещагіна, Олега Ківи та інших.

Отже, нинішня концертна імпреза стала своєрідним «музичним приношенням» ювілярці. Прозвучали блискучо-віртуозна «Серенада» для струнних Петра Чайковського, ніжний «Ноктюрн» для струнних Олександра Бородіна, найтихіші, рафіновані «Миттєвості поезії й музики» Валентина Сильвестрова, новий, прем'єрний твір Євгена Станковича «Dictum-2», написаний спеціально для Олени Зінькевич із присвятою їй, і яскраві обрядово-ярмаркові, з присмаком скомороства «Російські сезони» Леоніда Десятникова.

І хоч у цілому концертна програма мала деякі огріхи, зокрема, була концептуально строкатою і тривалою (майже дві години без антракту), але така доля більшості поздоровних акцій. Адже будь-який ювілей – це стоп-кадр у нашій метушливій життєвій круговерті. І спрямований він, насамперед, на нас самих.

Матеріал надано редакцією журналу «Музика»


Автор: Анна Луніна
Фото: Сергій Пірієв
Колективи: Національний ансамбль солістів "Київська камерата"
Диригенти: Валерій Матюхін
Музикознавці: Олена Зінькевич
Концертний зал: Малий зал Національної музичної академії
Джерело: Журнал "Музика"



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
110219_751.jpg