|
|
Незламний фестиваль «Два дні й дві ночі нової музики» в Одесі продовжує свою 30-літню історію
6 серпня, середа
Поширити у Facebook
Нещодавно стало відомо, що 14–15 серпня в Одеській обласній філармонії імені Давида Ойстраха все ж відбудеться щорічний, уже ХХХ Міжнародний фестиваль «Два дні й дві ночі нової музики».
Він присвячується героїчній боротьбі українського народу проти російських загарбників. Його особливість у тому, що програма об’єднує твори українських і зарубіжних композиторів, написаних під час війни, в яких тією чи іншою мірою відображається незламність українського народу та його збройних сил.
Буде виконано приблизно 50 творів, у тому числі 10 світових прем’єр українських і зарубіжних композиторів. Багато музичних перформансів мають театральний характер, поєднаний із художньою дією, звуковими, відео-, кіно- та мультимедійними інсталяціями.
Пропонуємо слово про фестиваль його засновниці, художньої керівниці, видатної української композиторки, лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024), заслуженої діячки мистецтв України, професорки Одеської національної музичної академії імені Антоніни Нежданової, секретаря Національної спілки композиторів України, голови правління Асоціації «Нова Музика» / Української секції Міжнародного товариства сучасної музики / ISCM
Попередні фестивалі завжди починалися словами: «Квітень обрано часом проведення фестивалю “Два дні й дві ночі нової музики” тому, що весна – то є розквіт, народження нового, час спалаху радості у природі та людських душах».
Але кривава загарбницька повномасштабна війна, розв’язана Росією проти України, назавжди змінила світ, який ми знали до цього. Замість музичних співзвуч і акордів ми почули вибухи російських ракет, а російська орда захопила частину нашою землі, де чинила розбій, мародерство та грабежі, катувала та вбивала українців. Масштабні руйнування, екологічні катастрофи, знищення українського народу рашистами стали нашою буденністю, а замість творення й пробудження ми отримали руйнування і смерть. Ворог намагається знищити наш народ, інфраструктуру, потенціал України в цілому, завдає руйнівних ракетних ударів по критичній інфраструктурі, зерносховищах, здійснює обстріли цивільних об’єктів і будинків мирних жителів.
Із надзвичайною цинічністю ворог спрямовує ракети задля руйнації української культури – на об’єкти спадщини, що перебувають під охороною ЮНЕСКО. В Одесі внаслідок масованих ракетних обстрілів понівечено найбільший православний храм міста – Спасо-Преображенський собор, пошкоджено 28 пам’яток архітектури, серед яких неймовірної краси Будинок учених і славнозвісний Музичний ліцей імені Петра Столярського, який простеляє дорогу в професійне мистецтво українським талановитим дітям і виховав свого часу світових зірок, серед яких: скрипалі Давид Ойстрах і Натан Мільштейн; піаністи Еміль Гілельс, Єлизавета Гілельс, Євген Могилевський та багато інших.
Чи доречно проводити фестиваль у період війни? Очевидно, що сьогодні однією з цілей ворога є нищення усього видатного, того, що несе в собі наші національні коди й культуру – мистецькі установи, проєкти, акції, об’єкти культурної пам’яті. Тому боротьбу проти російської агресії слід проводити й на культурному фронті, – ми не повинні втрачати свої позиції як європейської держави, котра розвиває сучасне мистецтво. Вважаємо, що наш фестиваль є доречним зараз як один з етапів цієї боротьби.
Наш народ згуртувався перед лицем смертельної небезпеки і дав рішучу відсіч підступному й нещадному ворогові. А українські воїни-захисники зірвали всі плани ворога щодо захоплення держави.
Війна змінила напрямок авторської стратегії. Одні вирішили (з огляду на різні обставини – руйнування власної домівки, територію, на якій відбуваються воєнні зіткнення, страх тощо) залишити країну й збоку спостерігати за розвитком подій і побічно віддзеркалювати війну в творах або ж надихатись cторонніми темами.
Для інших природним вибором стало зостатися на рідній землі та «своєю зброєю», тобто мистецтвом, боротися з ворогом. Щодо таких діячів війна сфокусувала головні вектори розвитку національної культури, що слугують орієнтиром актуальних спрямувань креативного пошуку, аби зберегти в мистецьких артефактах досвід тих, хто переживає нинішню війну з росією.
Я прийняла рішення залишитися в моїй країні, у рідному місті й боротися з ворогом разом зі своїм народом та, наскільки це можливо, відобразити в художній формі перебіг цієї борні, стійкість і непохитність українського народу, мужність і героїзм наших воїнів. Моя зброя – музичні твори. І фестиваль – теж мій витвір, який успішно протистоїть російській навалі творчим наповненням, оптимізмом і незламною вірою в неминучу перемогу. Так, незважаючи на війну, музика фестивалю «Два дні й дві ночі…» звучатиме в усьому світі завдяки онлайн-трансляції та відеозаписам.
Цьогоріч фестиваль присвячується героїчній боротьбі українського народу з російськими загарбниками та об’єднує твори українських і зарубіжних композиторів, які написані до й під час війни. Вони відображають незламність українського народу та його збройних сил. Музика стане вираженням людського існування в усій його глибині, з усіма стражданнями, розпачем, страхом смерті й загибелі, – проте, слугуватиме символом надії, супротиву та віри в швидку й невідворотну перемогу.
Автор: Кармелла ЦЕПКОЛЕНКО
Композитори:Кармелла Цепколенко
Конкурс (фестиваль): Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва Два дні й дві ночі нової музики/2Д2Н
Джерело: Журнал "Музика"
|