Про красу ораторій та мес | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Про красу ораторій та мес
Ансамбль класичної музики ім. Б. Лятошинського
Андрієвський Ігор Михайлович
Про красу ораторій та мес
Ансамбль імені Бориса Лятошинського відзначив 40-річчя, виконавши шедеври світової класики
1 листопада 2013, п'ятниця
Поширити у Facebook
Джерело: Газета "День"

Вечір  відбувся у Будинку органної та камерної музики. 

Ансамбль імені Бориса Лятошинського відзначив 40-річчя. Фото ЮРІЯ ШКОДИ

Прозвучали фрагменти творів: «Месія» Генделя, «Висока меса» Баха, «Урочиста меса» Россіні, «Реквієм» Моцарта (виконання ансамбль присвятив пам’яті Віктора Іконника), а також «Te Deum» Гайдна (партія органа — Ірина Харечко), «Рапсодія» Брамса для альта, чоловічого хору і оркестру (соліст Ніна Харченко — альт) та ораторія «Христос» Мендельсона.

А закінчив концерт фінал Дев’ятої симфонії Бетховена (солісти Олена Шинкаль — сопрано, Ніна Харченко — альт, Вадим Солодкий — тенор, Олег Чернощоков — бас). 

Диригували Валентина Іконник-Захарченко в першому відділенні та Ігор Андрієвський у другому, продемонструвавши феноменально глибоку якість інтерпретації, закладену засновником колективу — видатним хоровим диригентом і педагогом Віктором Іконником (1929—2000 рр.).

Якщо промовити в середовищі инструменталістів-співаків-музикознавців магічну формулу «хор Іконника», то хто-небудь обов’язково відгукнеться: «Я (або — «моя мама, мій тато») там співав!». І ті кияни, які співали у створеному Віктором Михайловичем 1964-го при Музичному хоровому товаристві любительському хорі, пам’ятають, як на першому концерті виконувалися твори Бориса Лятошинського. Публіка захоплено зустріла виступ, а зворушений композитор сказав диригентові: «Я і не підозрював, що ваше виконання буде на такому високому рівні». Співпраця з Борисом Миколайовичем тривала майже чотири роки, колектив вперше співав його хорові цикли на вірші Максима Рильського і Афанасія Фета, а свій останній цикл «З минулого», написаний спеціально для хору, композитор присвятив В. Іконнику.

Віктор Михайлович завжди ставив високу планку, включаючи в репертуар від моменту створення хору класичні монументальні твори золотого фонду, так, одним з високих досягнень «аматорів» стало виконання «Високої меси» Баха та ораторії Гайдна «Пори роки». Працюючи в закритій країні, Іконник провадив  подвижницьку діяльність, представляючи музику, яка тоді практично не звучала. Завдяки його зусиллям отримали нове життя шедеври українських майстрів хорового письма Артемія Веделя та Миколи Дилецького, відбулися численні концерти й записи класики, зокрема 24 платівок із творами К. Стеценка, Б. Лятошинського, Д. Бортнянського, М. Березовського, А. Веделя та інших.

Камерний хор Іконника свого часу один з небагатьох ризикнув співати сучасну українську музику, став першим виконавцем творів Лесі Дичко, Юрія Іщенка, Валентина Бібіка, Володимира Губи, Леоніда Грабовського, Миколи Колесси. 1973-го року любительський колектив офіційно отримав статус професійного і назву «Київський камерний хор», 1981-го йому було привласнено ім’я Бориса Лятошинського. А в травні 1992-го, об’єднавшись із новоствореним камерним оркестром, його було перетворено на Ансамбль класичної музики при Будинку органної і камерної музики.

Сьогодні Ансамбль класичної музики очолюють: художній керівник, диригент Валентина Іконник-Захарченко (здійснила численні постановки, зокрема: «Месія» Генделя, «Глорія» Вівальді, «Маріацельска меса» Гайдна, «Ілія» Мендельсона) та  диригент Ігор Андрієвський — знаменитий скрипаль та педагог (він поставив «Німецький реквієм» Брамса, «Carmina Burana» Орфа, «Реквієм» Верді, «Іоанн Дамаскін» і «Після прочитання Псалма» Танєєва й багато інших творів).

Масштабність сучасного репертуару Ансамблю приголомшує — це пласт духовної музики від бароко до пізнього романтизму: Різдвяна, Великодня ораторії й усі Пасіони  Баха, ораторія Перселла «Співайте Господові», «Магніфікат» Вівальді, «Реквієм» Моцарта, «Урочиста меса» Бетховена, «Ізраїль у Єгипті» і «Соломон» Генделя, «Stabat Mater» Россіні й Дворжака, «Реквієм» Керубіні, «Павло» і «Христос» Мендельсона, «Пісня долі» Брамса, Меси Шуберта й Брукнера...

Українська публіка вперше відкрила для себе справжні «перлини» вокально-інструментального жанру завдяки високій майстерності всіх учасників Ансамблю, у складі якого камерний оркестр, змішаний хор і група солістів. Так, за останні декілька років у Будинку органної і камерної музики прозвучали «Пристрасті за Броксом» Генделя, «Христос на Оливковій горі» Бетховена, «Рай і Пері», «Сцени з «Фауста» Ґете» Шумана, «Stabat Mater» Шуберта, «Урочиста вечірня» і «Давид, що кається» Моцарта.

Ансамбль ім. Лятошинського гастролював у Польщі та Італії, під час концертного туру Голландією виступав у концертному залі Amsterdam Concertgebouw, а в Іспанії успішно презентував «Месію» Генделя, «Реквієм» Моцарта та «Carmina Burana» Орфа. Щороку в рамках Міжнародного фестивалю диригентів колектив співпрацює з молодими талановитими диригентами Швейцарії, Франції, Німеччини, США, а також є постійним учасником Міжнародних фестивалів «Київ Музик Фест» та «Музичні прем’єри сезону», виконуючи сучасну музику України.

До кінця року Ансамбль імені Бориса Лятошинського представить слухачам три прем’єри: у листопаді — Кантати Баха та «Месу» Антона Брукнера, а в грудні — «Stabat Mater» Йозефа Гайдна.


Автор: Ольга Савицька
Колектив: Ансамбль класичної музики ім. Б. Лятошинського
Диригент: Ігор Андрієвський
Концертна організація: Національний будинок органної та камерної музики України
Концертний зал: Концертний зал Національного будинку органної та камерної музики України
Джерело: Газета "День"



Інші:

Чому Моцарта можна вважати першим композитором-фрилансером
Кінець епохи Костелу. Як створити український Barbican Centre
ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
Далекі союзники: як новозеландський композитор Росс Харріс створив оперу для України
6 листопада день пам'яті Миколи Лисенка
4 листопада 115 років тому народився Семен Семенович Ластович – Чулівський (1910-1987)
Музика зменшує біль у спині: вчені довели, що прослуховування улюблених пісень допомагає розслабити м’язи
"Найповніше видання": Лисенко та Соболева про двотомний збірник фортепіанних творів композитора Миколи Лисенка
«Ікар з берегів Борисфена»
Впливають рухи пальців
Мрії, сни і блаженні миті народження мелодії
7 проблем, у вирішенні яких допоможе музика
      © 2008-2026 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
41.jpg