|
|
Час жити, а не тужити
У Львівській національній опері пишаються здобутками року, що минає
31 грудня 2020, четвер
Поширити у Facebook
Джерело: Газета День
Через локдаун і чималі карантинні обмеження 2020-й став надскладним для всіх інституцій у сфері культури.
Попри це, у Львівському національному театрі опери і балету ім. Соломії Крушельницької і прем’єри були поставлені, й інші важливі події відбувалися.
Зокрема – відзначення 120-ліття від часу заснування, яке припало на 4 жовтня важкого поточного року. Кульмінацією свята стали урочиста академія та
Гранд-концерт, участь у якому, крім солістів, хору та оркестру театру, взяли запрошені виконавці – відомі українські музиканти, яким аплодують у всьому світі: тенор Валентин Дитюк, бас Сергій Магера, солістка Метрополітен-опера і Паризької опери сопрано Ольга Кульчинська та знаменита диригентка Оксана Линів.
Обидві події транслювалися онлайн. Також до уродин Опери відбулися лекції від провідних мистецтвознавців та музикознавців про архітектуру, художнє оздоблення, музичну історію театру, була продемонстрована виставка з приватної збірки давніх листівок і фотографій із зображенням театру та презентоване ґрунтовне дослідження Юрія Ямаша «Архітектура Львівської опери».
А у лютому, ще до карантину, у Львівській опері відбулася світова прем’єра опери Івана Небесного за твором Івана Франка «Лис Микита». Написаний твір на замовлення театру. Мета – розширення вітчизняного оперного репертуару для дітей. Вистава мала неабиякий успіх.
Диригент-постановник «Лиса» – американський диригент українського походження Теодор Кучар, диригентка – Ірина Стасишин, хормейстер – Вадим Яценко. В оркестрі, поряд із традиційними інструментами, колоритно звучать цимбали, бандура, ліра і трембіта.
Костюми людо-звірів мають елементи камуфляжу (як говорить Лис Микита у Франка, «Наше все життя – війна є!») і розроблені художницею Ганною Іпатьєвою. Опера містить не лише музичне вирішення, а й хореографічні номери й акробатику на повітряних полотнах. Хореограф вистави – італієць Марчелло Алджері. Художник світла, Арвідас Буйнаускас, приїжджав на постановку з Литви. Чи не вперше в українській сучасній опері у «Лисі» використані технології 3D-мапінгу, які створили Світлана Рейніш та Юрій Костенко.
Оперу постановники спланували для сімейного перегляду. Перші сім показів у лютому-березні перебігали з аншлагом – «Лиса» відвідали 7 тис. глядачів (більшість – діти).
Нещодавно стало відомо, що «Лиса Микиту» та його постановників (режисера та лібретиста Василя Вовкуна, композитора Івана Небесного, художницю костюмів Ганну Іпатьєву) висунуто на здобуття Національної премії ім. Шевченка.
Ще однією знаковою прем’єрою 2020-го стала опера «Турандот» Пуччіні. Робота перебігала у дуже складних обставинах – закордонні постановники вистави (серед яких – відомий польський режисер Міхал Знанецький) працювали з виконавцями і цехами Львівської опери у режимі онлайн. Такий досвід унікальний не лише для України, а й, вочевидь, для світового оперного мистецтва.
Важливим здобутком у театрі вважають соціальну ініціативу «Дякуємо, лікарю». Адміністрація Опери на перші прем’єрні покази «Турандот» запросила передусім медичних працівників – вистави відвідали 150 лікарів. У Львівській опері наголошують, що митців і лікарів об'єднує те, що вони працюють задля людей: медики лікують фізично, а митці – духовно, а воєдино – заради торжества життя на землі.
Досягненням року, що минає, є й відзначення 90-річчя від дня народження видатного театрального художника Євгена Микитовича Лисика (1930–1991), який працював у Львівській опері 30 років, також – у театрах Білорусі, Росії, Польщі та Югославії. Декорації Лисика до балетів «Лускунчик», «Лебедине озеро», «Ромео і Джульєтта», «Створення світу», опер «Золотий обруч», «Отелло», «Війна і мир» та інших ввійшли до Золотого фонду Львівської опери. Впродовж 2020-го відбулася їх фотофіксація для майбутнього художнього альбому, випуск якого заплановано на рік прийдешній. Крім того, у театрі поновили балет «Створення світу» Андрія Петрова з оригінальними декораціями Лисика.
Ще однією важливою віхою року, що минає, у Львівській опері вважають таку: на сайті MEGOGO відтепер доступна для перегляду феєрія «Коли цвіте папороть» Євгена Станковича у постановці Львівської національної опери. А це означає, що вперше сучасну українську оперу можна переглянути на стрімінговому сервісі для перегляду відео та трансляції телеканалів!
Пишаються у театрі й цифрами у важкий карантинний 2020-й. Упродовж року вистави театру відвідали 44889 осіб, серед них – 1252, що належать до соціально незахищених верств населення (на пільгових умовах). 1326 осіб слухали концерти на камерній сцені театру – у чудовій та унікальній Дзеркальній залі. Понад 7000 гостей завітали до театру на екскурсії.
Надзвичайно важливо, що Львівську оперу відтепер можна побачити й… дотиком – на площі перед театром встановлена бронзова мініатюра-копія театру спеціально для людей з вадами зору, з таблицею шрифтом Брайля. Модель виготовив скульптор Василь Одрехівський з ініціативи Львівської міської ради та керівника обласного осередку ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ» Оксани Потимко.
Цього року непоправною втратою для всієї музичної громадськості та для колективу Львівської опери стала смерть видатного українського композитора Мирослава Михайловича Скорика.
Мало хто знає, що перша прем’єра твору Мирослава Скорика на сцені театру, а саме – балету «Каменярі» за віршем Франка, відбулася понад півстоліття тому – 1967 року.
Натомість загальновідомо, що до 100-річчя Львівської опери, 2000-го, керівництво театру замовило Скорику оперу. Відтоді у репертуарі є «Мойсей» за однойменною поемою Івана Франка. А ще – балет «Повернення Баттерфляй» про Соломію Крушельницьку, прем’єра якого відбулася 2006-го.
У найближчому майбутньому Львівської опери – ще одна прем’єрна постановка Скорика. Генеральний директор – художній керівник театру Василь Вовкун розповідає, що хоче присвятити твір 30-річчю Незалежності України.
Автор: Тетяна КОЗИРЄВА
Фото: Стефанія ОЛІЙНИК
Композитор:Мирослав Скорик
Діяч мистецтв: Василь Вовкун
Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Джерело: Газета День
|