| Стаття |
|
|
|
|
Згадуємо Володимира Верменича
3 серпня виповнюється 100 років від дня народження відомого українського композитора, хорового диригента, педагога (1925-1986 рр.)
3 серпня, неділя
Поширити у Facebook
Творчий доробок композитора В. Верменича становить понад 200 пісень, хорові твори. Його музика зігріває, лікує душу.
Його всесвітньовідома пісня на слова Миколи Сингаївського - "Чорнобривці" вже давно стала народною. Пісня вже кілька десятиліть звучить в серцях мільйонів українців і не лише в Україні, а й далеко за її межами. Костянтин Огнєвий згадував, як його приймали у канадському Монреалі: "Виконав одну пісню, другу, третю. А потім - "Чорнобривці", і музика Верменича, і слова Миколи Сингаївського всіх приголомшили… Спершу зал скидався на водоспад: він ревів, гудів, аплодував. Я ще раз повторив пісню - і вже замість шуму між рядами чулося відверте схлипування - десятки людей плакали.".
"Це найбільше щастя, коли знаєш, що твій твір сподобався багатьом, коли усвідомлюєш, що твоя пісня допомагає людям, створює у них світлий настрій.", - тішився Володимир Верменич.
Народився майбутній композитор на Полтавщині. Його тато-фельдшер був музично обдарованою людиною, грав на багатьох музичних інструментах і навіть навчав грати на них своїх земляків - майбутніх композиторів Георгія і Платона Майбород. Мама-вчителька не уявляла свого життя без пісні.
Коли майбутньому композитору було дев'ять років, родина переїхала на Донбас. Під час війни перебував у евакуації на Уралі, працював на військовому заводі.
Після війни закінчив Луганське музичне училище. Закінчив диригентський і композиторський факультети Київської консерваторії.
Володимир Верменич віртуозно володів гітарою, мав чудовий голос. У 1961–1963 рр. був завмузвідділом Укрконцерту. Викладав співи, керував хорами у київських школах і педагогічному інституті. Від 1966 р. - на творчій роботі.
Володимир Верменич багато гастролював, разом з хором ім.Г. Верьовки робив обробки народних пісень. Мріяв про те, щоб повернути популярність бандурі і прищепити любов до неї молодим виконавцям.
Славу Володимиру Верменичу принесли пісні "Польова царівна" (сл. М.Сома), "Іду я росами" (сл. О. Богачука), "Спогад" ("Поїзд на Варшаву", сл. Л.Костенко), "Неспокій" (сл.Д.Луценка) та інші.
Композитор створив би більше творів, але впродовж останніх десяти років йому доводилося долати тяжкі недуги. Проте оптимізму і творчої наснаги він не втрачав.
Створені Володимирм Верменичем хорові твори ("Дніпро-Славутич", "Гомонить земля піснями" та інші), постійно перебували в репертуарі відомих українських колективів, зокрема, Державного українського народного хору ім.Г. Верьовки, Закарпатського народного хору.
|