Стаття |
|
|
|
|
«Київська пектораль»: бути чи не бути?
Сьогодні
Поширити у Facebook
Чому відома і престижна театральна премія вже рік на «паузі» та чи відродиться у цьому сезоні…
Підсумки театрального сезону – одна із обов’язкових функцій літнього періоду, яку намагаються не пропускати ні офіційні ЗМІ, ні блогери.
При чому, фактаж, аналітика і висновки у цих текстах можуть не те що відрізнятися, а навіть суперечити одне одному. Підсумовуючи сезон 2024-2025 років, «ТКК» зауважує, що нині за весь час з 1992 року не була оголошена та проведена відома театральна премія «Київська пектораль».
Хто прийняв таке рішення, чим воно було продиктоване і яке майбутнє очікує на відзнаку – ця інформація залишилася у площині «запитання без відповіді». Департамент культури КМДА до Дня театру провів тематичний круглий стіл, який нагадував зустріч членів клубу за інтересами, а не серйозну професійну розмову з висновками та резолюціями. І тиша…
«Київська пектораль» не зникла з нашого мистецького життя, - говорить Голова київського відділення НСТДУ, яке є одним із співзасновником Премії, Олексій КУЖЕЛЬНИЙ.
– Перша відзнака за цей період – це премія-подяка, згадували і дякували митцям, які долучилися до лав ЗСУ, стали на захист країни.
Друга була присвячена героїчному в нашому театрі – відзначали і вистави, і окремі ролі, було кілька номінацій.
І нарешті за минулий рік
Співорганізатором цієї премії є Головне управління Департамент культури, тож і на третій рік виходили з тими самими труднощами, які були два попередні роки... Справа полягає в тому, що багато статей фінансування
Премії у воєнний час не є можливими. Ми викручувалися, як могли, працювали на ентузіазмі, навіть відзнаки виготовляли, хоч і в економ-версії, але тематичні і стильні, як то розписані відстріляні гільзи…
І коли три «Пекторалі» пройшли, хоч і в цих складних фінансових умовах, то четверта так і не відбулася .
Продовжувати це далі в повному обсязі і проводити Премію більш-менш достойно чи не робити взагалі?
Оце питання залишилося ніким не вирішеним: ані співорганізаторами, ані театральною громадою.
У 2025-му, уперше за 35 років, «Пектораль» не була вручена. Я дуже сподіваюся, що Премія відродиться, адже це одна із подій, яку не лише чекали всі столичні митці – вона, направду, прикрашала наше місто, була однією із його цікавинок.
Мені здається, не варто ігнорувати ці напрацювання, які були цікаві і дуже важливі для єднання театральної громади, важливо, аби цей інстинкт театральності, який є в кожній людині, відгукувався, примножувався, транслювався на все місто.
Знаєте, коли йдеться про те, що ну війна…Але війна теж, мені здається, потребує цього театрального виміру.
На доказ цього – київські аншлаги, якась неймовірна театроманія в столиці… Інше питання – як її зберегти?
|