Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка
Концертний ансамбль
Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка
25 липня 2023, вівторок
Поширити у Facebook

29 липня о 17.00 в Полтавській обласній філармонії відбудеться літературно-музична композиція за романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Під час імпрези заслужена артистка України Наталія Іванченко перенесе глядачів в той час, коли жила і творила Маруся Чураївна, а заслужена артистка України Тетяна Садохіна та лауреатка міжнародних конкурсів Лідія Кретова виконають твори з пісенної спадщини Марусі Чурай та відомі українські народні пісні.


Все дійство відбуватиметься за безпосередньої участі прекрасного колективу, лауреата багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів концертного ансамблю «Чураївна».
(Художній керівник – Сергій Бригида).

Мару́ся Чура́й (1625–1653 рр.) — напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство понад 20 відомих у народі пісень, зокрема, «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвистали козаченьки» тощо.


За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями — в 1628 або 1629) році в сім'ї козацького сотника Гордія, одного з провідників антипольського повстання.


Після смерті батька, котрий був одним зі старшин під час Повстання Острянина та в 1638 році як бунтівник спалений на багатті у Варшаві[4], залишилася жити з матір'ю в Полтаві. Їхній будинок стояв на березі Ворскли, неподалік Хрестовоздвиженського монастиря, що зберігся досі.

В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицеві Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини в 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала на нього 4 роки.


Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганнусю з заможної полтавської сім'ї.

Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке вона таємно взяла в місцевої бабусі-відьми, але яке випадково випив Гриць.

Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її амністували універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра.


Текст універсалу: «В розумі ніхто не губить, кого щиро любить. Отже, і карати без розуму не доводиться, а тому наказую: зарахувати голову полтавського урядника Гордія Чурая, відрубану ворогами нашими, заради чудових пісень, що вона їх складала.

Надалі ж без мого наказу смертних вироків не здійснювати. Марусю Чурай з-під варти звільнити».

Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави, померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — в 1652 році в Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою одного з українських монастирів)…

Шануємо і пам’ятаємо свою історію задля щасливого майбутнього нашої незалежної України!







Колективи: Концертний ансамбль "Чураївна"
Концертна організація: Полтавська обласна філармонія



Інші:

Прем’єра в Україні: «Листи до друзів» Гії Канчелі
5-7 травня в Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського відбудеться третій Skoryk FEST
У Київській опері покажуть унікальний балет, де танець створює музику
Оголошено імена переможців конкурсу “Стежками Каменяра”
Львівська національна опера презентує нову виставу-трейлер для сімейного перегляду — «Гра в оперу»
Травень емоцій у Львівському органному залі
Травнева афіша Національної опери України
Травень у Національній філармонії
29 квітня у світі відзначається Міжнародний день танцю
Музика, яка надихає. Звук, що дихає життям
44-й фестиваль "Віртуози": класика, прем’єри та магія живого виконання
Вокальний травень у Львівському органному залі та Музею Соломії Крушельницької
Зіркові прем'єри та зіркові колаборації «Київської камерати» у травні
План-календар фестивалю "Київські музичні прем’єри-2025"
На 5 Фестивалі сучасної драми представлять 9 нових п’єс
Фестивалю «Київські музичні прем’єри-2025» - бути!
Маестро Хобарт Ерл запрошує на перший весняний концерт
Композитор Олександр Родін відкриє виставку своїх картин в Оперному театрі
KharkivMusicFest-2025 відкривається концертами надії: "Коди відродження" звучатимуть у Харкові
Молоді піаністи з усієї України змагалися у Львові за звання кращих
Запрошуємо провести останні вихідні квітня разом із Національною філармонією України!
«ТГШ. Подорожу часі». Світова прем’єра опери-кабаре
Мистецтво гри з оркестром
У Львові відбудеться найбільша джазова подія весни — фестиваль джазу Lviv Jazz Days 2025
21 квітня день пам'яті Зої Гайдай (1902-1965 рр.)
Великдень у Львівському органному залі — музика світла, затишку й віри в найкраще
Музика Великодня лунатиме в Одеській опері
20 квітня у Національній опері виступить знаменитий баритон Віталій Білий
75 років потому: Світова прем'єра Фортепіанного концерту Вериківського відбудеться в Органному залі
VIVA, PUCCINI! BRAVO, PUCCINI!
Внаслідок ракетного удару Росії по Сумах загинула артистка оркестру театру ім. М. Щепкіна і викладачка Олена Когут
Вечір балетів від митців «Київ Модерн-балету»
У Львівському органному залі відбудеться вечір литовської музики 11 квітня виступить Камерний оркестр Святого Христофора з Литви
Львівська національна опера представить премʼєру балету "Соляріс" Олександра Родіна за відомим романом Станіслава Лема
Закарпатська обласна філармонія запрошує на вечір музики видатного чеського композитора епохи романтизму Антоніна Дворжака
Тиждень музичної терапії у Львівському органному залі
Ростислав Карандєєв став новим керманичем «Дніпро Опера»
Благодійний концерт «НАДІЯ МИРУ»
Згадаємо Ярослава Верховинця
«Кращі мюзикли»
      © 2008-2025 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
120125_759.jpg