Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка
Концертний ансамбль
Маруся Чурай - героїчна історична постать, знана і шанована піснярка
25 липня 2023, вівторок
Поширити у Facebook

29 липня о 17.00 в Полтавській обласній філармонії відбудеться літературно-музична композиція за романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Під час імпрези заслужена артистка України Наталія Іванченко перенесе глядачів в той час, коли жила і творила Маруся Чураївна, а заслужена артистка України Тетяна Садохіна та лауреатка міжнародних конкурсів Лідія Кретова виконають твори з пісенної спадщини Марусі Чурай та відомі українські народні пісні.


Все дійство відбуватиметься за безпосередньої участі прекрасного колективу, лауреата багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів концертного ансамблю «Чураївна».
(Художній керівник – Сергій Бригида).

Мару́ся Чура́й (1625–1653 рр.) — напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство понад 20 відомих у народі пісень, зокрема, «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвистали козаченьки» тощо.


За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями — в 1628 або 1629) році в сім'ї козацького сотника Гордія, одного з провідників антипольського повстання.


Після смерті батька, котрий був одним зі старшин під час Повстання Острянина та в 1638 році як бунтівник спалений на багатті у Варшаві[4], залишилася жити з матір'ю в Полтаві. Їхній будинок стояв на березі Ворскли, неподалік Хрестовоздвиженського монастиря, що зберігся досі.

В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицеві Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини в 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала на нього 4 роки.


Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганнусю з заможної полтавської сім'ї.

Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке вона таємно взяла в місцевої бабусі-відьми, але яке випадково випив Гриць.

Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її амністували універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра.


Текст універсалу: «В розумі ніхто не губить, кого щиро любить. Отже, і карати без розуму не доводиться, а тому наказую: зарахувати голову полтавського урядника Гордія Чурая, відрубану ворогами нашими, заради чудових пісень, що вона їх складала.

Надалі ж без мого наказу смертних вироків не здійснювати. Марусю Чурай з-під варти звільнити».

Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави, померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — в 1652 році в Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою одного з українських монастирів)…

Шануємо і пам’ятаємо свою історію задля щасливого майбутнього нашої незалежної України!







Колектив: Концертний ансамбль "Чураївна"
Концертна організація: Полтавська обласна філармонія



Інші:

У період з 23 по 31 травня в Києві проходитиме щорічний фестиваль сучасної класичної музики "Київські музичні прем’єри 2026"
У Чернівцях відбудеться обласне свято духової музики «Буковинська фанфара – 2026»
18 концертів і понад 6 мільйонів гривень для ЗСУ: хор "Гомін" завершив тур Північною Америкою
Перша вистава, яку театр представить у новому статусі
У Києві вперше презентують оперу "Матері Херсона" про викрадення росією українських дітей
Балет про Малевича та "Жізель": у Нацопері анонсували прем'єру
XVI Міжнародний фестиваль інструментальної музики "Сонячні кларнети 2026": 11-13 травня у Житомирі
Оперна студія НМАУ
Атака на Дніпро побила вікна в театрі опери та балету
Свій 90-річний ювілей відзначає Володимир Анатолійович Лукашев
Молоді актори на сцені
«ВІРТУОЗИ 45»
«Русалонька»
Заплануйте травень у музеях Крушельницької та Людкевича
Проєкт Crossing Oxus / «Пересікаючи Окс» представлять на Cannes Docs 2026
Харківська філармонія привітала з ювілеєм живу легенду Григорія Грумберга
"Незламні 2026": Ukrainian Freedom Orchestra проведе п'ятий міжнародний тур на підтримку України
У Дніпрі пенсіонерів навчають грі на музичних інструментах і вокалу
«Нерадянська» українська радянська музика. У Києві представлять книгу про життя композитора Бориса Лятошинського
Президент України Володимир Зеленський призначив гранти молодим діячам мистецтва
В Національній філармонії України триває міжнародний інклюзивний проєкт «Безбарʼєрні вікенди у філармонії: долаємо стереотипи»
У Запоріжжі відбувся відкритий конкурс юних піаністів Piano Time by C. Bechstein
Неповторний Микола Кондратюк! Пам’ятаємо!
Богдана Фроляк іменинниця!
У Львові 21 червня відбудеться "Свято музики", організатори планують зібрати кошти на дрони для ЗСУ
Національний стенд на Classical:NEXT 2026
Наталія Мацак залишила Нацоперу після скандалу з "Лебединим озером"
День памʼяті Євгена Лисика
Мінкульт проведе вибори ректора Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка у 2026 році
«Вільна Сцена» — маніфест нового покоління незалежного мистецтва
Згадуємо Алемдара Караманова
Світло і радість у музиці Іспанії та Латинської Америки
Бути жіночною під час війни – це мистецтво: історії херсонок
Перший в Україні: запорізький диригент став переможцем престижного конкурсу
ІІ Всеукраїнський конкурс камерно-інструментальних ансамблів імені Людмили Євгеніївни Цвірко
Травень в Національній філармонії України
“Гомін Центр” Львівського органного залу кличе в травні на концерти, лекції та музичні заняття
Травневі події у Національній опері України
Оголошено переможців Всеукраїнського конкурсу «Стежками Каменяра» – 2026
24 квітня підбито підсумки Всеукраїнського конкурсу юних баяністів-акордеоністів імені Анатолія Білошицького
      © 2008-2026 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
120125_759.jpg