У Львові поставили заборонену 40 років тому оперу | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
У Львові поставили заборонену 40 років тому оперу
Матвієнко Ніна Митрофанівна
Сіренко Володимир
Станкович Євген Федорович
У Львові поставили заборонену 40 років тому оперу
Прем'єра твору Євгена Станковича «Коли цвіте папороть»
15 грудня 2017, п'ятниця
Поширити у Facebook
Джерело: zaxid.net

15, 16 і 17 грудня на сцені Львівської національної опери відбудеться прем'єра фольк-опери Євгена Станковича «Коли цвіте папороть».

Рівно 40 років тому цей твір по суті був забороненим і з того часу жодного разу не мав повного сценічного втілення.

«Наш театр узяв на себе сміливість яскраво й феєрично зреалізувати неймовірно красиве мистецьке полотно, зіткане з фольклорних мотивів, поданих сучасною музичною мовою. У цій новаторській виставі нема традиційного сюжету, звичних для опер арій, дуетів», – вважає режисер-постановник та художній керівник Львівської опери Василь Вовкун.


«Коли цвіте папороть» стала зразком «нової фольклорної хвилі»

На глядачів чекатиме барвисте та масштабне видовище, унікальні декорації та костюми, поєднання фольклорних мотивів та сучасних сценічних можливостей.

За 40 років напівзабуття твір не втратив свіжості звучання та актуальності.

Так що на львівській сцені не з’явиться не просто чергова нова вистава. Театр взявся за твір з непростою стилістикою та драматичною історією.

1977 рік

У 1977 році Євген Станкович отримав пропозицію від французької імпресарської фірми «Алітепа» написати цей твір для академічного хору ім. Григорія Верьовки. За свідченням самого композитора, «були сподівання, що нарешті прийшов час, коли світовий глядач зможе побачити та почути взірець найбагатшого українського фольклору й образів, викладених сучасною музичною мовою, переосмислених композитором та постановником».

Фольк-опера «Коли цвіте папороть» стала зразком так званої «нової фольклорної хвилі». Йдеться про поєднання народних мелодій з модерними принципами композиторської техніки.

Балетмейстером став учень Раду Поклітару Артем Шошин

У 1977 році на основі лібрето Олександра Стельмашенка фольк-оперу «Коли цвіте папороть» Станковичем було завершено. Розпочалися репетиції. Першими постановниками вистави «Коли цвіте папороть» були диригент Федір Глущенко, знаменитий львівський сценограф Євген Лисик, режисер Збіґнєв Хшановський, балетмейстер Анатолій Шикера.

Прем’єра мала відбутись у 1979 році в палаці «Україна». Проте так і не відбулась.

«Безпосередня історія прем’єри, якої не було, складається з ряду абсурдних, але добре знайомих старшому поколінню слухачів обставин: безкінечні комісії, дзвінки перевіряючих з КДБ та ЦК, «ненав’язлива» опіка гостей, «м’які» рекомендації автору не приймати від них ніяких ділових пропозицій (а французи пропонували 25 концертів в паризькій «Гранд Опера» та 5-річний контракт по співпраці!), надзвичайне засідання художньої ради, міліцейські кордони за участю кінних загонів навколо палацу «Україна» в день генеральної репетиції і, нарешті, заборона прем’єри з нейтральним формулюванням «з технічних причин». Це рішення прийняв тодішній міністр культури Безклубенко», - згадує музикознавець Рада Станкович-Сполоська.


Художником вистави є Тадей Риндзак, костюми Ганни Іпатьєвої

Заборона опери по суті поставила хрест не лише на одній постановці, вона обрубала розвиток цілого новаторського оперного напрямку в Україні.

Згодом, під час пожежі, були знищені й декорації Євгена Лисика. У часи Незалежності відбулося декілька спроб поставити оперу, проте усі вони так і не були реалізовані.

2017 рік

Нарешті опера Євгена Станковича «Коли цвіте папороть» увійшла до програми «Український прорив» Львівської опери. І нарешті її зможуть побачити глядачі.
У грандіозній постановці задіяні солісти, хор, оркестр та балет. До львівської трупи долучились київський диригент та композитор Володимир Сіренко.
Також у виставі співатиме Ніна Матвієнко, яка мала співати й у постановці 1977 року. Василь Вовкун розповів, що хотів запросити доньку співачки, Тоню. Проте Ніна Митрофанівна вирішила співати сама. Як і 40 років тому.


Ніна Матвієнко співала ще у постановці 1977 року
Художником вистави є Тадей Риндзак, який наголосив, що його надихала сценографія Лисика. Проте вистава використовує й нові технічні можливості. Зокрема, 3D-проекцію, автором якої є Дмитро Ципердюк.

Костюми спроектувала Ганна Іпатьєва (Київ). Балетмейстером став соліст театру «Київмодернбалет» та учень Раду Поклітару Артем Шошин.

Щодо композитора, то львівську виставу Євген Станкович оцінить тільки в день прем'єри.


Композитор Євген Станкович оцінить постановку свого твору в день прем'єри

«Свого часу я був надламаний цією роботою і не вірив, що її коли-небудь вдасться заново реалізувати. І якби не ентузіасти у Львові, хтозна, коли б ця "Папороть" знову розцвіла на українській сцені! У 1970-ті було одне, а зараз все по-іншому: нинішній сучасний музичний театр - це нові технології й новий погляд на прадавнє язичництво. Так що сподіваюся на успіх», - розповів він «Дзеркалу тижня».


Автор: Павло Паламарчук
Фото: Катерина Сліпченко
Виконавець (артист): Ніна Матвієнко
Диригент: Володимир Сіренко
Композитор:Євген Станкович
Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Концертний зал: Концертний зал Львівського Національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької
Джерело: zaxid.net



Інші:

Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
Далекі союзники: як новозеландський композитор Росс Харріс створив оперу для України
6 листопада день пам'яті Миколи Лисенка
4 листопада 115 років тому народився Семен Семенович Ластович – Чулівський (1910-1987)
Музика зменшує біль у спині: вчені довели, що прослуховування улюблених пісень допомагає розслабити м’язи
"Найповніше видання": Лисенко та Соболева про двотомний збірник фортепіанних творів композитора Миколи Лисенка
«Ікар з берегів Борисфена»
Впливають рухи пальців
Мрії, сни і блаженні миті народження мелодії
7 проблем, у вирішенні яких допоможе музика
"Наші музи стоять разом із харківськими гарматами". Історії музикантів університету мистецтв, які повернулися до Харкова
Повернути з імперського небуття автора першої української симфонії. Святкуємо 280 років композитору Максиму Березовському
"Емоції друзів". У Херсоні презентували виставковий проєкт про міста України
      © 2008-2026 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
11.jpg