В рамках фестивалю «Pizzicato e cantabile» у Львові відбудеться 10 концертів | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
В рамках фестивалю «Pizzicato e cantabile» у Львові відбудеться 10 концертів
Мацелюх Олена
В рамках фестивалю «Pizzicato e cantabile» у Львові відбудеться 10 концертів
Програма
9 липня 2017, неділя
Поширити у Facebook

З 18 липня до 11 серпня у Львові відбуватиметься ІІ Фестиваль концертів літньої пори «Pizzicato e cantabile».



Представляють його Олена Мацелюх та Львівська обласна філармонія. Цього року в рамках фестивалю відбудеться 10 концертів.

Від музики бароко до сучасної класики – саме таку різноманітну програму представлять українські музиканти. Окрім концертів також буде представлена музична вистава за творами О. Генрі. «Щипати і виспівувати» - саме ці два прийоми звукотворення присутні на всіх етапах еволюції людства. Епічні жанри в різних народів Землі виникали від поєднання співу з грою на різних щипкових інструментах.

У супроводі кобзи-бандури творили думний епос українські кобзарі. Тепер спів під гітару – найпоширеніший прояв музичної активності людей в усіх куточках нашої планети.

На фестивалі одним з головних музичних інструментів буде орган. Із того часу, коли Папа Римський Віталіан запровадив як обов’язкове використання органа для супроводу Святої Літургії, інструмент набуває сакрального значення.

Відповідно й органісти та композитори, котрі пишуть для органа в той чи інший спосіб є пов’язані з християнською релігією. Орган для одних та інших стає засобом молитовного звернення до Всевишнього. У цих музичних молитвах BENEDICTUS трактується і як Благословен, хто йде в ім’я Господнє і як Слава Богу, тобто – Будь ім’я Господнє Благословенне. Свій сольний речиталь органістка Олена Мацелюх уклала з творів композиторів різних епох, конфесій і християнських земель.


Програма
Із 18-го липня по 11-те серпня 2017 року
Львівська державна філармонія проводить ІІ. ФЕСТИВАЛЬ ЛІТНЬОЇ ПОРИ "Pizzicato e cantabile".

18 липня (вівторок)
« BENEDICTUS – БЛАГОСЛОВЕН »

Олена МАЦЕЛЮХ – орган
У програмі:
Johann Sebastian Bach (1685 – 1750)
Ferenc Liszt (1811 – 1885)
Léon Boëllmann (1862 – 1897) – "Suite Gothique" Op.25,
Jean Langlais (1907 – 1991)
Jehan Ariste Alain (1911 – 1940)
Богдан Котюк (*1951) – Ricercare "Benedictus"

Шедеври їхньої музики відкривають
ІІ. ФЕСТИВАЛЬ ЛІТНЬОЇ ПОРИ "Pizzicato e cantabile".
Із того часу, коли Папа Римський Віталіан запровадив (666 рік) як обов'язкове використання органа для супроводу Святої Літургії, інструмент набуває сакрального значення. Відповідно й органісти та композитори, котрі пишуть для органа в той чи інший спосіб є пов'язані з християнською релігією. Орган для одних та інших стає засобом молитовного звернення до Всевишнього. У цих музичних молитвах BENEDICTUS трактується і як "Благословен, хто йде в ім'я Господнє" і як Слава Богу, тобто – "Будь ім'я Господнє БЛАГОСЛОВЕННЕ".
Свій сольний речіталь органістка Олена Мацелюх уклала з творів композиторів різних епох, конфесій і християнських земель.

21 липня (п’ятниця)
« ЦИМБАЛЬНА ОДЕРЖИМІСТЬ »

Модератор проекту професор Тарас БАРАН
Цимбалісти:
Олег ПАЗЮК, Михайло ДЗВІНЧУК, Назар СТЕФАНКО,
Володимир ДОВГАНЮК, Ілля ПАВЛЮК, Ольга МІЛОСТА

У програмі:
Емануель Сежорне, Жорж Бізе, Микола Лисенко, Дмитро Бортнянський,
Богдан Котюк, Тоні Йордаке, Імре Кальман, Ян Мейсел.

Цимбали – це прийнята в Україні збірна назва для одного із найдавніших і найбільш розповсюджених у світі струнних щипково-ударних інструментів. Знайдене у Ніневії (тепер – м.Мосул в Іраку) зображення дуету цимбалістів має 5500 років. Біблійний псалтеріум у наслідок еволюційних вдосконалень із часом перетворився в клавесин і фортепіано. Цимбали є присутні в культурах усіх континентів, а у Китаї на них грає 20 млн. музикантів.
Львівську цимбальну школу очолює проф. Музичної академії к.м. Т.М.Баран, який пропонує в концерті на ІІ. Фестивалі знайомство зі сольною та ансамблевою музикою для цимбалів. На сцені Філармонії зазвучить цілий квартет цимбалістів, а одні із цих цимбалів колись належали Ігору Стравінському, який для них писав твори.

23 липня (неділя)
« Від Англії до Австрії: з органом через 20-те століття »

Віталій ПІВНОВ – орган

У програмі:
Луї В’єрн (Louis Vierne, 1870 – 1937) «Блукаючі вогні» і «Фантом»
Шарль Турнемір (Charles Tournemire 1870 – 1939) Te Deum
Олів’є Мессіан (Olivier Messiaen; 1908 – 1992) «Apparition de l'Eglise eternelle»
Йоганн Непомук Давід (Johann Nepomuk David; 1895 – 1977 – Австрія)
«Фантазія», «Інтродукція і Пасакалія»
Нільс ля Кур (Niels la Cour; *1944 – Данія) «Три інтермеццо»
Дж. Раттер (John Rutter; *1945 – Англія) «Три частини з Античної сюїти»

Разом зі встановленням нового типу симфонічних органів винахідника Арістіда Кавайє-Коля центр розвитку органного мистецтва у 19 – 20 століттях зміщується до Франції. Тут творить ціла плеяда органних композиторів.
Знаний львівський органний майстер і органіст-інтерпретатор сучасної музики Віталій Півнов привідкриє для слухачів не лише французьку завісу над творами В'єрна, Турнеміра й Мессіана, але й ознайомить зі сучасним трактуванням органного мистецтва у музиці австрійця Давіда, а також композитора із Данії Нільса ля Кура та англійця Джона Раттера.

26 липня (середа)
« НАРОДЖЕНІ ВІТРОМ »

Ігор МАЦЕЛЮХ – флейта Пана
Олена МАЦЕЛЮХ – орган
Ольга КУЦ – живопис

У програмі:
Жюль Массне, Клод Дебюссі, Каміль Сен-Санс,
Ференц Ліст і Йоганн Себастьян Бах.

Вечір інструментальної музики двох унікальних інструментів. Флейта Пана і орган, хоч і цілком не схожі між собою – насправді є найближчими родичами. Адже саме вітер, від якого вперше в руках у Пана зазвучала зламана тростина, цей вітер приводить у дію найскладніший із усіх музичних інструментів – трубний орган.
Головна різниця між флейтою Пана та органом полягає в кількості труб, в які має потрапити вітер. А відповідно – в зусиллі, що потрібно прикласти для звукотворення.
Єднає ці музичні інструменти між собою ще й магія їх впливу на людину. Різноплановість звучання, віртуозна майстерність виконавців та сила впливу їх музики не залишать байдужим нікого.

28 липня (п’ятниця)
« ПО БІЛОМУ І ЧОРНОМУ. ТОРКАЮЧИСЬ КЛАВІШ »

Меланія МАКАРЕВИЧ – фортепіано

У програмі: Роберт Шуман, Пауль Гіндеміт, Клод Дебюссі, Моріс Равель, Олів'є Мессіан і Богдан Котюк

Наше життя сповнене контрастів: день і ніч, радість і журба, біла весільна фата і траурна стрічка жалоби, народження дитини і розпач втрат на війні... Білі й чорні смуги перемежовуються в долі кожної людини і цілих народів. Особливо яскраво відчували ці контрасти митці епохи романтизму, але й ті композитори, котрі творили століття тому, чи творять зараз є свідками кардинальних змін і потрясінь. Не випадково свою сюїту для двох фортепіано Дебюссі назвав "У білому і чорному".
Саме у кольорі клавіш, яких торкається піаніст, цей контраст набуває значення професійної орієнтації. А ось почує слухач у цьому торканні ущипливі нотки чи спів душі - залежить від майстерності виконавця.

30 липня (неділя)
« БЕРЕГИ та ХОРАЛИ »
Музична вистава за творами О.Генрі

Режисер-постановник – Інна ПАВЛЮК
Олена МАЦЕЛЮХ – орган

Музична вистава у рамках ІІ Фестивалю літньої пори "Pizzicato e cantabile" розважить, розрадить, але водночас спонукає до роздумів на тему ролі справжнього високого мистецтва – і зокрема – музики у нашому житті.
Своє письменницьке життя О.Генрі розпочав у тюрмі. За винятком роману «Королі й капуста» він творив лише у жанрі короткого оповідання (написав 273 short-story), яких назбиралося на 18 томів. Інсценізація блискітливих дотепів О.Генрі має завуальований у собі музичний підтекст, що розкривається лише в кульмінаційний момент майстерно здійсненої режисером Інною Павлюк постановки. При чому театральні засоби – більш ніж скромні.
Фоновий супровід у виконанні органістки Олени Мацелюх поступово набуває сакральної значимості й філософського змісту. Завдяки звучанню органа у виставі БЕРЕГИ мрій трансформуються у піднесені ХОРАЛИ.

1 серпня (вівторок)
« ВІРДЖІНАЛІСТИ із КНИГИ ФІЦВІЛЬЯМА та їх
континентальні ПОСЛІДОВНИКИ–КЛАВЕСИНІСТИ »

Олена ДЕКУША–клавесин, Київ
Ольга КУЦ – живопис

У програмі:
William Byrd (1543 – 1623)
John Bull (1562 – 1628)
Johann Jakob Froberger (1616 – 1667)
François Couperin (1668 – 1733)
Jean-Philippe Rameau (1683 – 1764)
Giuseppe Domenico Scarlatti (1685 – 1757)

Вірджінал – це різновидність клавесина з металевими струнами. “Незайманим” (virginale – від virgin: діва) його назвали через ніжне й приємне звучання, що нагадує солодкоголосу діву. Так до 17 ст. в Англії називали будь-який клавішно-щипковий інструмент. Основна відмінність вірджінала від клавесина чи спінета полягає в тому, що його горизонтально розміщені струни лежать перпендикулярно до клавішів.
У 16 – 17 ст. в Англії склалася «Школа вірджіналістів». Її найяскравіші представники – Вільям Бирд та Джон Булл. “Fitzwilliam Virginal Book” [FVB] – це найповніша й найстарша збірка творів для вірджінала, яка зберігається у створеному в 1816 році зі спадщини мецената й антиквара Річарда Фіцвільяма Музеї університету англійського Кембріджа.

4 серпня (п’ятниця)
« ОРГАН І РОЯЛЬ: ПАРТНЕРИ?.. СУПЕРНИКИ?.. »

Олена МАЦЕЛЮХ – орган
Меланія МАКАРЕВИЧ – ф-но
Ольга КУЦ – живопис

У програмі:
К.Сен-Санс, Й.С.Бах, В.А.Моцарт, М.Дюпре
Серед усіх музичних інструментів вони – найдосконаліші. Орган навіть називають королем, а французьке слово «royal» означає «королівський». На перший погляд – вони навіть схожі між собою, бо клавіатура рояля цілком подібна до одного із мануалів органа. Правда, таких клавіатур з клавішами в органа може бути навіть сім! Кардинальною є різниця в звукоутворенні на цих інструментах: клавіша, повітря під тиском і труба в органа, а у рояля – клавіша, молоточок і струна. Орган – це духовий і найчастіше механічний інструмент, а рояль чи фортепіано – струнний і ударний. Обидва вступають у пряму конкуренцію з цілим симфонічним оркестром.
Ніби ДВА ОРКЕСТРИ в одному концерті – у цьому суть дуету органа і рояля.

6 серпня (неділя)
" ГЕНІЇ БАРОКО: Орган Й. С. Баха і «4 пори року» А. Вівальді "

Олена МАЦЕЛЮХ – орган
Марко КОМОНЬКО – скрипка
Ольга КУЦ – живопис

Органні цикли Баха прозвучать в інтерпретації львівської органістки Олени Мацелюх. До неї зі своєю віртуозною скрипкою у 4-ох концертах «Le quattro stagioni» долучиться Марко Комонько. Цей перший в історії музики програмний твір прозвучить у супроводі 12 сонетів Антоніо Вівальді, що вводять у настрій музики дванадцяти місяців року. Транскрипцію оркестрового циклу для скрипки та органу доповнить живопис у реальному часі художниці Ольги Куц, яка програмність музики Вівальді втілить у фарбах і мінливих образах на папері.

11 серпня (п`ятниця)
« ОРГАН з ОРКЕСТРОМ у ГАЛАНТНОМУ СТИЛІ »

Олена МАЦЕЛЮХ – орган
Володимир ДУДА – скрипка
Меланія Макаревич – фортепіано
Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова»

У програмі:
Georg Friedrich Händel (1685 – 1759) Концерт для органа з оркестром
«Зозуля і соловей» F-dur, HWV 295
Antonio Lucio Vivaldі (1678 – 1741) Концерт для скрипки, органа
і струнного оркестру d-moll
Ottorino Respighi (1879 – 1936) Сюїта для органа і струнних G-dur
Francis Jean Marcel Poulenc (1899 – 1963) Концерт для органа,
литавр і струнного оркестру

Французьке слово “gallant” перекладається як “вишуканий, ввічливий, чемний”. Галантний стиль у музиці став перехідним явищем від епохи бароко до класицизму. Деколи його порівнюють із рококо в живопису. У 18 ст. у музиці Генделя та Вівальді, Куперена, Телемана і Перґолезі помітно прозорішою стає фактура, а музика набуває більш легкого, чуттєвого характеру. Ця стилістика знайшла своє втілення й у неокласичних пошуках італійських і французьких композиторів у 20 столітті.

Для Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова», який із 1994 року очолює його засновник, художній керівник і головний диригент н. а. України Сергій Бурко, галантний стиль є найприроднішим втіленням художніх задумів і творчих ідеалів. Співпраця «Віртуозів» з органісткою Оленою Мацелюх має велике майбутнє.


Виконавці: Олена Мацелюх
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Концертний зал: Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії
Джерело: Львівська міська рада



Інші:

Симфонічний оркестр львівської філармонії виступить на фестивалі "Українська весна" у Стокгольмі
Прем’єра в Україні: «Листи до друзів» Гії Канчелі
5-7 травня в Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського відбудеться третій Skoryk FEST
У Київській опері покажуть унікальний балет, де танець створює музику
Оголошено імена переможців конкурсу “Стежками Каменяра”
Львівська національна опера презентує нову виставу-трейлер для сімейного перегляду — «Гра в оперу»
Травень емоцій у Львівському органному залі
Травнева афіша Національної опери України
Травень у Національній філармонії
29 квітня у світі відзначається Міжнародний день танцю
Музика, яка надихає. Звук, що дихає життям
44-й фестиваль "Віртуози": класика, прем’єри та магія живого виконання
Вокальний травень у Львівському органному залі та Музею Соломії Крушельницької
Зіркові прем'єри та зіркові колаборації «Київської камерати» у травні
План-календар фестивалю "Київські музичні прем’єри-2025"
На 5 Фестивалі сучасної драми представлять 9 нових п’єс
Фестивалю «Київські музичні прем’єри-2025» - бути!
Маестро Хобарт Ерл запрошує на перший весняний концерт
Композитор Олександр Родін відкриє виставку своїх картин в Оперному театрі
KharkivMusicFest-2025 відкривається концертами надії: "Коди відродження" звучатимуть у Харкові
Молоді піаністи з усієї України змагалися у Львові за звання кращих
Запрошуємо провести останні вихідні квітня разом із Національною філармонією України!
«ТГШ. Подорожу часі». Світова прем’єра опери-кабаре
Мистецтво гри з оркестром
У Львові відбудеться найбільша джазова подія весни — фестиваль джазу Lviv Jazz Days 2025
21 квітня день пам'яті Зої Гайдай (1902-1965 рр.)
Великдень у Львівському органному залі — музика світла, затишку й віри в найкраще
Музика Великодня лунатиме в Одеській опері
20 квітня у Національній опері виступить знаменитий баритон Віталій Білий
75 років потому: Світова прем'єра Фортепіанного концерту Вериківського відбудеться в Органному залі
VIVA, PUCCINI! BRAVO, PUCCINI!
Внаслідок ракетного удару Росії по Сумах загинула артистка оркестру театру ім. М. Щепкіна і викладачка Олена Когут
Вечір балетів від митців «Київ Модерн-балету»
У Львівському органному залі відбудеться вечір литовської музики 11 квітня виступить Камерний оркестр Святого Христофора з Литви
Львівська національна опера представить премʼєру балету "Соляріс" Олександра Родіна за відомим романом Станіслава Лема
Закарпатська обласна філармонія запрошує на вечір музики видатного чеського композитора епохи романтизму Антоніна Дворжака
Тиждень музичної терапії у Львівському органному залі
Ростислав Карандєєв став новим керманичем «Дніпро Опера»
Благодійний концерт «НАДІЯ МИРУ»
Згадаємо Ярослава Верховинця
      © 2008-2025 Music-review Ukraine