| Огляд |
|
|
|
|
«Жити, не очікуючи смерті»
Так називається прем’єра, яку презентують на Камерній сцені Київського національного Молодого театру
Сьогодні
Поширити у Facebook
За сюжетом вистави, це час, коли легендарна Сара Бернар практично забута театральними фанами, і стоячи майже на краю могили, згадує своє життя, матір, сестру, сина, чоловіків, тріумфи й миті, які дарували їй не лише славу та успіх, а й приносили дуже сумні та болючі моменти….
«Мемуари» — так назвав п’єсу про Сару Бернар знаний канадський драматург Джон Маррелл (1945- 2019 рр.). Театралам зі стажем цей твір більше знайомий за назвою «Сміх лангусти»...
П'єса «Спогади / Мемуари» (1977 р.) описує останні дні життя великої актриси Сари Бернар, й була перекладена 15 мов і ставилася на сцені в 20 країнах світу!
Найчастіше постановка (у різних театрах) йшла саме під назвою «Сміх лангусти».
В Україні ця п’єса була й досі лишається театральним хітом, бо дає можливість актрисам доторкнутися до образу легендарної французької примадонни Сари Бернар (1844- 1923рр.), яку вважали еталоном майстерності, а критики називали її «найвідомішою актрисою за всю історію». Успіху вона досягла на сценах Європи у 1870-х роках, а потім із тріумфом гастролювала і в Америці. У її амплуа були переважно серйозні драматичні ролі, через що актриса отримала прізвисько «Божественна Сара»…
Час летить… Бернар 78 років, але театр живе в ній, бо вона сама театр! В її пам’яті то 11 , то 28, то 37... Сара хоче повернути свою молодість, і іноді їй здається, що вона знову молода...
Писати мемуари актрисі допомагає секретар, відданий і закоханий Жорж Піту.
Сюжет розгортається на узбережжі Середземного моря, де хвора, але сповнена внутрішньої сили акторка разом зі своїм багаторічним компаньйоном Піту реконструює історію власної слави, сповнену іронії та гіркої самотності.
Спогади про власні тріумфи, блискучі ролі та бурхливе особисте життя переплітаються з теперішнім — тихим, крихким існуванням, наповненим внутрішньою гідністю.
Перед глядачами постає образ жінки, яка прожила життя сповна, й навіть перед обличчям хвороби не відмовляється від своєї головної ролі — бути живою.
Фраза «Треба жити, а не очікувати на смерть» — це цитата, яку стверджувала велика французька актриса Сара Бернар і нею закінчується вистава в Молодому театрі.
«Жити, не очікуючи смерті» — це історія про мистецтво і пам’ять, про славу і самотність, але передусім про вибір жити попри все. Про здатність зберігати гідність, іронію та жагу до життя навіть тоді, коли завіса вже майже опустилась», - вважає режисер-постановник Тарас Криворученко, який разом із своє творчою командою дарують глядачам цю щемливу театральну історію.
ПОСТАНОВНИКИ:
Режисер – Тарас Криворученко
Художниця-постановниця – Таїсія Карась
Музичне рішення – Максим Козиний
Художник зі світла – Ярослав Марчук
Помічниця режисера – Єлізавета Сорока
Композитор – Олександр Чорний
ВИКОНАВЦІ:
Олена ХИЖНА Сара Бернар)
Роман РАВИЦЬКИЙ (Жорж Піту).
У виставі майстерно грає чудовий акторський дует – Олена Хижна – Роман Равицький. Вітання митцям за цікаві образи, які вони створили на сцені Молодого театру!
Наступний показ вистави відбудеться 16 квітня.
Фото з сайту Молодого театру
|