| Огляд |
|
|
|
|
«Енеїда» від «Схід ОPERA»
Розмова з сучасністю про шлях, який ми обираємо, про втрати, які нас змінюють, і про силу, що веде вперед навіть крізь бурі…
Сьогодні
Поширити у Facebook
Безпечний простір Loft Stage Харківської національної опери перетворився на величезний корабель — живий, дихаючий, сповнений вітру, музики і долі.
І кожен, хто опинився в залі, став учасником цієї подорожі океаном життя разом із героями опери «Енеїда» Миколи Лисенка.
І це дійсно була вистава, де шторм час від часу змінював то штиль, то попутний вітер.
Музика здіймалася хвилями, сцена пульсувала рухом, а простір ніби розчинявся у великій історії про шлях, випробування, кохання і силу духу. Глядачі то затамовували подих, то вибухали оплесками — щиро, гаряче, не стримуючи емоцій. Після найяскравіших арій зал реагував як єдине серце, а фінал перетворився на ураган захоплення — овації, вигуки «браво!» і відчуття, що пережито щось значно більше, ніж просто театральний вечір.
У центрі цієї історії — Еней і Дідона. Заслужений артист України Володимир Козлов створив образ героя, сповненого внутрішньої сили й сумнівів, людини, яка шукає свій шлях серед ураганів і втрат. Йому тонко й емоційно вторила заслужена артистка України Алла Мишакова. Її Дідона була ніжною і величною водночас, з коханням, що палає, але приречене згаснути.
Навколо них розгорталася ціла галактика образів. Заслужений артист України Євгеній Лисицький у ролі Меркурія приносив у виставу відчуття фатуму і небесної волі. Лауреати міжнародних конкурсів Вероніка Коваль створила підступну та владну Юнону, а Роман Гордєєв — підкупного й зрадливого Еола.
Боги й люди, пристрасті й амбіції, іронія й драматизм впліталися у живу тканину вистави.
Своїми барвами доповнили цю анфіладу образів Андрій Панчишко (Бахус), Андрій Слободянюк (Аполлон), Святослав Судік (Нептун), Віталій Манченко (Марс) та Олексій Грідасов (Микита), кожен додаючи власну інтонацію — від величі до гумору.
Особливо хочемо привітати з чудовими дебютами наших солістів. Заслужена артистка України Тамара Гармаш виконала роль прекрасної та примхливої Венери. Юрій Кудрявцев створив образ Зевса, свавільного та безкарного правителя Олімпу. А Даніела Лебедєва показала Афіну звабливою та водночас небезпечною.
Та справжня магія народжувалася не лише в сольних партіях. Хор, балет, допоміжний склад і симфонічний оркестр під орудою Сергія Горкуші створили єдиний, потужний організм, що дихав в унісон. Це була не просто вистава — це був рух, енергія, життя.
За цією сценічною стихією стояла сильна постановна команда. Режисерка Жанна Чепела вибудувала історію, в якій класика зазвучала сучасно і гостро.
Хореографія Костянтина Томільченка додала пластичної виразності, а хор під керівництвом Олексія Чернікіна став голосом колективного переживання.
Візуальний світ вистави, створений Костянтином Пономарьовим, Таїсією Подою та Світланою Змєєвою, перетворював сцену на простір, де реальність і міф існують поруч.
«Енеїда» цього вечора була не просто історією з минулого. Вона звучала як розмова з сучасністю про шлях, який ми обираємо, про втрати, які нас змінюють, і про силу, що веде вперед навіть крізь бурі.
Концертна організація: Харків Опера
|