|
|
«Місяць» Карла Орфа вперше «засвітив» в Україні
4 квітня 2025, п'ятниця
Поширити у Facebook
Джерело: Журнал "Музика"
Постановка Тамари Трунової у Національній опереті вийшла стильною, наповненою різними сенсами, алюзіями, а ще – це вистава містична, іронічна, в якій можна провести паралелі з сьогоденням
Нагадаємо, «Місяць» (Der Mond) – одноактна опера Карла Орфа, написана в 1939 році на власне лібрето композитора за мотивами казки братів Грімм. Це алегорична історія про чотирьох шахраїв, які викрадають Місяць і намагаються ним володіти, що призводить до хаосу на Землі… У сюжеті вистави в Національній опереті з’являється нова героїня – Жінка з іншого світу, яка додає нових змістів у чоловічій (за задумом композитора) історії.
«Засяяв Місяць вперше там, де панувала тільки темрява.
Від сплячки пробудив мертвих, бо неможливо при світлі спати…
…Недостатньо силу мати – треба силою лякати…
Щоб не знало навіть небо, що очікувать від тебе!
Щоб навколо всіх трусило – ось де влада, ось де сила»!
Постановка Тамари Трунової – це не просто казка у музичному прочитанні Карла Орфа, а цікава філософська історія про авантюру, жадібність і наслідки, що привели до фатальних подій… й відновлення справедливості. У цій музичній подорожі комедія межує із трагедією. Постановка також порушує питання ролі жінки у світі чоловіків, символізуючи пошук виходу з темряви через світло.
Слід відмітити, що у цій феєрично-динамічній виставі хор, солісти й балет щільно та чітко співпрацюють як суперуніверсальні артисти! А коли у фіналі звучить фрагмент із легендарного твору Орфа «Carmina Burana», то це стає потужною крапкою вистави – гімном сили долі, стихії, що надає драматизму і величі дійству.
Нагадаємо: «Місяць» – не перша постановка відомої талановитої молодої режисерки Тамари Трунової в оперному жанрі, а шоста. Як народжувалася вистава і чи були складності у роботі розповіла мисткиня.
– Я б не назвала цей творчий проєкт складним, але він становив певні приємні професійні виклики, – зізнається Тамара Трунова. – Колектив Національної оперети України я добре знаю: у 2017 році ставила тут оперу «Під небом синім» (це була цікава інтерпретація п’єси англійця Девіда Елдріджа. – Т. П.). Нині я повернулася туди, куди хотіла.
Переговори з Богданом Струтинським про новий проєкт ми розпочали ще у 2020-му. Під час листування у фейсбуці сформувалася навіть невеличка бібліотека…
Що стосується складнощів і викликів, то для мене «Місяць» Карла Орфа – це вже друге «прочитання» цього твору, бо минулої весни ставила його на сцені Баварської опери. І залишилось відчуття, що я ще не повністю висловилась. Адже кожна постановка – це можливість переосмислити й адаптувати тему до нових контекстів. Мені дуже хотілося повернутися до цього цікавого матеріалу і попрацювати з іншими сенсами для українського глядача, – саме цей процес є вельми цікавим моментом творчих пошуків.
Вистави у Баварській опері та Національній опереті суттєво відрізняються. Я вважаю, що твір Орфа співзвучний нашому сьогоденню. Так виникло бажання розповісти про нас не мовою теленовин, а чимось вищим. Це стосується і музики, і роботи всієї команди, з якою народжувався «Місяць».
Коли ми з Богданом Струтинським обговорювали майбутню постановку, він запитав який потрібен диригент. Я відповіла: «Сміливий»! Бо мала наміри додати до музичної частини опери «Місяць» фрагменти зі сценічної кантати Карла Орфа «Carmina Burana». Дякую диригентові Діляверу Осману, який поділяє мої цінності й розуміє місію театру, а також політичну ситуацію, питання гендерної рівності…
У цій постановці я вигадала новий персонаж, якого не було в лібрето, написаному композитором, – Жінка з іншого світу. Важливо у творчій команді вміти домовлятися, знайти спільний професійний інтерес. Мені здається, що нам це вдалося.
– Усі люблять казки – і діти й дорослі. Ви ставили оперу для сімейного перегляду чи тільки для дорослої аудиторії?
– Я розраховувала на зрілих глядачів, але думаю, що «Місяць» у Національній опереті буде цікавим і для батьків із дітьми. Можливо діти щось по-своєму зрозуміють, побачать цю історію іншими очима. Хочеться, аби ця вистава дала хороший привід для розмови у родині, яка разом побувала в театрі, подивилася нову постановку, в основу якої покладено казковий сюжет.
– У вас зайнято кілька складів виконавців. Ви залучили до цього проєкту, зокрема, знаного баса, соліста Львівської національної опери Тараса Бережанського…
– Тарас Бережанський веде складну партію Святого Петра й дуже переконливий у цьому образі. Але є також Володимир Щур, який теж чудово грає названу роль. Два склади артистів, що виходять на сцену, – вельми органічні, кожен учасник розкриває нюанси й особливості своїх ролей. Жодних складнощів під час репетицій у нас не виникало.
Я страшенно люблю працювати зі співаками та драматичними акторами, бо разом ми створюємо історії, або «недоісторії» творів, над якими спільно працюємо. В опері «Місяць» виклики були саме у вокальному плані в деяких партіях. Це – Оповідач і Святий Петро, але всі солісти чудово впоралися. Мова про Віталія Іванова, Тараса Бережанського, Володимира Щура… Вони не лише гарні вокалісти, а й прекрасні драматичні актори.
Хочу, аби на нашу виставу «Місяць» приходили глядачі різного віку. Така постановка для Національної оперети – серйозний крок: зайти на територію опери.
Вистава не схожа на інші в репертуарі цього театру, але мріялось, аби вона органічно вписалася у сузір’я назв, які мають попит у публіки.
Перед початком прем’єри керманич Національної оперети Богдан Струтинський зазначив: «Я щиро дякую українським військовим, які боронять нашу землю від російських загарбників і дають можливість дарувати глядачам нові вистави. 86 років тому у Мюнхенській Баварській опері відбулася прем’єра одноактної опери “Місяць” видатного німецького композитора Карла Орфа (1895–1982), а зараз цей твір вперше “засвітив” в Україні.
Над виставою працювала талановита й креативна творча команда. Я щасливий, що з режисеркою Тамарою Труновою ми вже вдруге співпрацюємо. Успішним був її перший проєкт на нашій сцені – “Під небом синім”, і саме тоді до театру прийшло багато талановитої молоді.
Зараз ми презентуємо цікаву українську режисуру в особі Тамари Трунової, яка відкриває новий музичний світ. Трупа Національної оперети стикається з різними стилями, творчими пошуками й експериментами. І це принципово у програмі розвитку Національної оперети України. Ми в афіші презентуємо розмаїття жанрів. Опера «Місяць» оригінальна за музичним матеріалом, знахідками постановників у реалізації цього амбітного творчого проєкту».
– Коли мені запропонували долучитися постановки опери «Місяць», то я дуже зацікавився цим твором, – підкреслив Ділявер Осман, диригент-постановник вистави. – У цій опері багато тем, які є болючими. За жанром Карл Орф називав свій твір музичною казкою, а у нас це – глибока філософська притча, в якій закладено чимало сенсів. Ми намагалися саме це показати на сцені. Особисто для мене поцуплений Місяць – це мій рідний Крим, який вкрали російські загарбники! Цією виставою я захотів розповісти про важливі речі, які болять і дуже хвилюють…
На сцені повернення Місяця – це можливість відродити мрію повернути Крим! Вірю, що це обов’язково станеться. Свої надії, сподівання я розказую разом із музикантами оркестру, стоячи за диригентським пультом.
– Мені приємно було працювати з професіоналами, – каже Кристина Шишкарьова, балетмейстерка-постановниця опери «Місяць». – Добре, коли у режисерки є чітке бачення того, про що вона хоче розповісти, й це завжди захопливий експеримент творчої співпраці.
Український переклад опери «Місяць» зробила Яна Іваницька: «Для мене велике щастя працювати в команді Національної оперети. Вперше в Україні поставлено цей твір Карла Орфа. Вважаю, що ми презентуємо глядачам оригінальний проєкт, який не міг народитися ніде, крім Національної оперети. Я прочитала лібрето, де, на перший погляд, викладено комічну та абсурдну історію про зухвалу крадіжку того, що належить водночас усім і нікому! Проте за цією оповіддю ховається захоплива, сповнена несподіванок і зовсім не дитяча музична подорож – від народження протизаконної авантюри до її неминучих наслідків, що ведуть до сумного прозріння…
Сьогодні алюзії про суперкрадіїв світу вже ні в кого не викликають запитання: хто міг таке зробити? Я перетелефонувала пані Труновій і запитала чи правильно розумію суть нашої нової вистави й чи можу додавати конкретні цитати? Тамара відповіла, що ми на одній хвилі, давши «зелене світло» у роботі над лібрето. Так з’явилися рядки: “Прокидайтесь мертві духи, // Скучно – хочеться движухи!”
Потім у другій частині опери режисерка “накидала” мені ідей про драматичні й філософські акценти майбутньої постановки. Ми так запалилися процесом, що в нас вийшла дуже актуальна річ, зрозуміла всім українцям, яким випала непроста доля жити в часи повномасштабної війни.
Нагадаю, що Карл Орф написав “Місяць” у 1939 році – час початку Другої світової війни та розквіту фашизму в Німеччині… На жаль, людство нічому не навчається! Але опера все ж несе позитив – Місяць повертається на небо і світло повертається до людей. А тому ми віритимемо в перемогу над ворогом і в те, що до України прийде мир!»
Вистава «Місяць» несе позитивні емоції. Масовка на сцені є потужною і кожен її елемент максимально енергетично наповнений. Танець, рух у постановці – дуже важливі компоненти, як і сценографія, музика й вокал. Усе разом існує в гармонії. Переконатися в цьому глядачі зможуть, подивившись новинку в репертуарі Національної оперети.
Наступний показ опери «Місяць» відбудеться 30 квітня.
Постановники: диригент-постановник – заслужений діяч мистецтв України Ділявер Осман; балетмейстерка-постановниця – Кристина Шишкарьова; хормейстер-постановник – Максим Ковальчук; художник-постановник, художник костюмів – Владлен Одуденко.
Дійові особи та виконавці: Оповідач – Віталій Іванов, Перший хлопець – Максим Гара, Другий хлопець – Назар Прісич, Третій хлопець – Олександр Мельник, Четвертий хлопець – Олексій Піголенко, Селянин – заслужений артист України Олександр Киреєв, Святий Петро – заслужений артист України Тарас Бережанський, Жінка з іншого світу – Катерина Левицька, Селяни, мерці – артисти хору та балету.
Автор: Тетяна Поліщук
Фото: Анатолій ФЕДОРЦІВ
Діяч мистецтв: Тетяна Поліщук
Концертна організація: Київський національний академічний театр оперети
Концертний зал: Глядачевий зал Київського національного академічного театру оперети
Джерело: Журнал "Музика"
|