|
|
Огляд концерту: Вечір органних дуетів “Перлини світової музики”
Концерт Надії Юрійчук та Максима Сидоренко
12 січня 2009, понеділок
Поширити у Facebook
Більшість слухацької аудиторії знають орган, як інструмент сольний і в деяких випадках як акомпануючий. Проте 12 січня на сцені Національного будинку органної і камерної музики відбувся, без перебільшення, певний музичний перформанс.
“Вечір органних дуетів” таку назву отримав цей концерт. А публіка з непідкупною зацікавленістю чекала на появу виконавців, двох органістів.
Декілька слів про виконавців:
Це солістка Дніпропетровського будинку органної і камерної музики, лауреат та дипломант міжнародних конкурсів, Надія Юрійчук, та соліст Національного будинку органної і камерної музики, лауреат міжнародних конкурсів Максим Сидоренко. У концерті, також, приймала участь лауреат міжнародного конкурсу Тамара Рой (флейта).
Музиканти підготували програму, яка складалася з популярних творів для більшості слухацької аудиторії в оригінальних перекладеннях та, навіть, оригінальних творів для двох органістів. Отже!
Першим твором дуету органістів стала Соната ля мажор Й.К.Баха, улюбленого сина Й.С.Баха. Старовинна барочна соната, поєднання техніки і мелодійності. Вона, чи не найкраще передає характер своєї епохи. Впродовж виконання твору відчувалася як зконцентрованість та і, часом,схвильованість музикантів.
Продовжила програму Фантазія фа мінор “Для механічного годинника” В.А.Моцарта. Цікавим є той факт що композитор у дев’ятирічному віці навчався у Й.К.Баха, який також вважався вундеркіндом свого часу.
У творі П. Ебена “Мутація” дует органістів перетворився у поєднання органу та фортепіано. Партію фортепіано виконував Максим Сидоренко.
Це було дійсно сміливе рішення - у відділенні концерту, яке складалося виключно з творів старих єпох, зробити вкраплення сучасності.
Одразу було зрозуміло за гармоніями акордів, короткими репліками та достатньо вільними імпровізаціями між солістами, що твір є втіленням саме концептуальної моделі композиції.
Перше відділення виконавці завершили трьома частинами з сюїти “Пер Гюнт”, найвідомішого твору Е. Гріга: “Ранок”, “Танок Анітри”, “У печері гірського кололя”. У тій кількості перекладень, які існують у музичній літературі для різних інструментів та складів, цей твір можна, без перебільшення, вважати універсальним.
У другому відділенні панував романтичний настрій, адже для слухацької аудиторіі наступні твори були не менш відомими – це, безперечно, Увертюра до опери “Вільгельм Телль” Джоакіно Россіні і “Танок Смерті” Каміля Сен-Санса.
Досить незвичними можна вважати звучання цих творів. Рахуючись зі специфікою органу і його тембральними окрасами, регістрами – вухо не завжди сприймало за належне окремі фрагменти. Можна навіть припуститися думки у деякії алегоричності виконання цих творів. Але наврядчи їх можна віднести до ряду гумористичних...
Слід зазначити, що у концерті, окрім дуетних творів, обидва виконавці продемонстрували і свої сольні якосні.
У виконанні Надії Юрійчук прозвучала Токката і Фуга ре мінор Й.С. Баха - найвідоміших з творів композитора, що є невід’ємною частиною концертного репертуару органістів світу. З перших нот одразу відчулася особливість інтерпретації виконавця у достатньо аскетичному і часом, навіть, прагматичному звучання. Крізь музичний тематизм прослуховувалися більшість голосоведінь, насолоджуючись великою палітрою тембральних фарб інструменту. Без перебільшення слід визнати, що це виконання було більш доцільно до ідеї звучання поліфонічних творів, зокрема Й.С.Баха, на відміну від більш розповсюдженого на пострядянському просторі романтичної манери інтерпретації.
В свою чергу Максим Сидоренко продемонстрував разноплановість музичного дарування виконавши “Три хоральні прелюдії” Дж. Міччела. З джазових елементів та своєрідної манери гри виконавня класичний орган в храмі перетворився на його різновид – Хаммонд-орган. У прелюдіях відчувалися мотиви з міста джазу – Нового Орлеану. А у схожій на маленьке оркестрове дійство, останній прелюдії, чітко прослуховувалися теми з “Вестасайдської історії” Леонарда Бернстайна, який ймовірно вплинув на композитора наразі у цьому творі.
На закінчення концертної програми на сцені Будинку органної і камерної музики утворилося оригінальне тріо: флейта (Тамара Рой), орган (Надія Юрійчук) і фортепіано (Максим Сидоренко). Прозвучали одразу два твори Астора П’яццоли. Цей союз у співвідношенні романтичного звучання флейти, активно-ритмічної гри Максима Сидоренка і надлегкого аккомпанементу органу часом передавав достатньо строкато ідею композицій.
Цей тонус як найкраще панував у останньому штриху концерту – Арії Й.С.Баха, яку тріо виконало на біс, а твір було виконано у авторській редакції. Рахуйте самі – перша частина твору пройша у звичній інтерпретації у виконанні флейти та органу, але у другій, несподівано динамічними пассажами пронизували джазові репліки фортепіано. Музичний перформанс було закінчено під гучні овації публіки!
Автор: Олександр Пірієв
Фото: Сергій Пірієв
Виконавець (артист): Надія Юрійчук, Максим Сидоренко, Тамара Рой
Концертна організація: Національний будинок органної та камерної музики України
Концертний зал: Концертний зал Національного будинку органної та камерної музики України
|