|
|
Мирослав Скорик – геній, який прославив українську культуру!
Пам’ятаємо і шануємо!
10 липня, четвер
Поширити у Facebook
13 липня мало би виповнитися 87 років легендарному композитору, твори якого стали невід’ємною складовою української сучасної культури.
Нажаль, Мирослава Михайловича вже п’ять років немає з нами… Але його музика залишається: щемлива "Мелодія ля-мінор", екстравагантний "Гуцульський триптих", грайлива "Не топчіть конвалій", фундаментальний "Мойсей"…
У день народження маестро згадаємо факти з його життя й творчості.
1. Мирослав Скорик – чи не найвідоміший у світі сучасний український композитор.
Окрім академічних творів, в його доробку чимало естрадних пісень та, як це говорять зараз, саундтреків до фільмів. Його "Мелодія ля-мінор" для скрипки вважається у світі уособленням зраненої і ніжної душі України; ця мелодія перекладена для різних інструментів — від бандури до флейти. Відома і її вокальна версія: її зокрема виконувала Злата Огнєвич. А на початку війни Оля Полякова записала пісню "Колискова" на цю музику.
2. Мирослав народився в родині українських інтелігентів у Львові.
Родина Скорика відігравала значну роль в суспільному житті Галичини. У його роду були суспільні діячі, просвітники, правники, представники науки, культури й мистецтва.
3. Мирослав Михайлович Скорик — внучатий небіж Соломії Крушельницької (тобто, вона сестра його бабусі).
Саме Соломія, так би мовити, "відкрила" юного Мирослава. Якось в гостях у великої співачки 5-річний хлопчик зазначив, що її фортепіано "фальшивить" — він не знав, що для вокалістів інструмент налаштовують на півтону нижче. Крушельницька здогадалася, що у небожа абсолютний слух, і порадила його бабусі віддати хлопця вчитися музиці.
4. Коли Мирославу було 9 років, його сім’ю репресували й заслали до Сибіру.
Сам композитор згадує, що в ті часи його більше цікавив футбол, але на прохання батька він все ж таки продовжив здобувати музичну освіту. "Коли мені виповнилося 13, щось до мене промовило, і я за 4 роки закінчив музичну семирічку", — згадував він опісля.
5. Під час навчання у Львівській державній консерваторії на початку 60-х хлопець організував ВІА "Веселі скрипки", для якого писав естрадні пісні.
Написана ним в ті часи "Не топчіть конвалій" стала першим твістом не тільки в Україні, але й по всьому СРСР.
13 липня мало би виповнитися 84 роки Мирославу Скорику – композитору безмежного таланту, твори якого стали невід’ємною складовою української сучасної культури.
Нажаль, Мирослава Михайловича вже два роки немає з нами. Але його музика залишається: щемлива "Мелодія ля-мінор", екстравагатний "Гуцульський триптих", грайлива "Не топчіть конвалій", фундаментальний "Мойсей". Сьогодні згадуємо 11 цікавих фактів з життя і творчості маестро.
1. Мирослав Скорик – чи не найвідоміший у світі сучасний український композитор.
Окрім академічних творів, в його доробку чимало естрадних пісень та, як це говорять зараз, саундтреків до фільмів. Його "Мелодія ля-мінор" для скрипки вважається у світі уособленням зраненої і ніжної душі України; ця мелодія перекладена для різних інструментів — від бандури до флейти. Відома і її вокальна версія: її зокрема виконувала Злата Огнєвич. А на початку війни Оля Полякова записала пісню "Колискова" на цю музику.
2. Мирослав народився в родині українських інтелігентів у Львові.
Родина Скорика відігравала значну роль в суспільному житті Галичини. У його роду були суспільні діячі, просвітники, правники, представники науки, культури й мистецтва.
3. Мирослав Михайлович Скорик — внучатий небіж Соломії Крушельницької (тобто, вона сестра його бабусі).
Саме Соломія, так би мовити, "відкрила" юного Мирослава. Якось в гостях у великої співачки 5-річний хлопчик зазначив, що її фортепіано "фальшивить" — він не знав, що для вокалістів інструмент налаштовують на півтону нижче. Крушельницька здогадалася, що у небожа абсолютний слух, і порадила його бабусі віддати хлопця вчитися музиці.
4. Коли Мирославу було 9 років, його сім’ю репресували й заслали до Сибіру.
Сам композитор згадує, що в ті часи його більше цікавив футбол, але на прохання батька він все ж таки продовжив здобувати музичну освіту. "Коли мені виповнилося 13, щось до мене промовило, і я за 4 роки закінчив музичну семирічку", — згадував він опісля.
5. Під час навчання у Львівській державній консерваторії на початку 60-х хлопець організував ВІА "Веселі скрипки", для якого писав естрадні пісні.
Написана ним в ті часи "Не топчіть конвалій" стала першим твістом не тільки в Україні, але й по всьому СРСР.
6. У 1964 році Мирослав Скорик створює музику до кінострічки Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" і стає відомим на всю країну.
Параджанов обирав серед кількох кандидатів, але вибрав композитора-початківця, сказавши: "Він правильно відчуває магію гір". І не помилився. Шедевральний фільм супроводжувався такою ж шедевральною музикою. На хвилі успіху стрічки композитор написав "Гуцульський триптих", який пролунав на весь світ.
7. Сучасник Левка Дутківського і Володимира Івасюка, Скорик доклався і до написання музики до фільму "Червона Рута" — першого радянського мюзиклу з Софіє Ротару і музикантами "Смерічки". Ротару виконує у фільмі шлягер Скорика "Намалюй мені ніч".
8. Скорик одним із перших почав популяризувати джазову музику в СРСР, хоча ніколи не зараховував себе до революціонерів чи бунтарів.
9. Найвідоміша його "Мелодія ля-мінор" написана до фільму "Високий перевал" на прохання кінорежисера Володимира Денисенка.
Фільм 1981 року розповідає про повоєнні роки в Галичині через призму однієї родини. Радянська цензура заборонила показували українських націоналістів з симпатією (що хотів зробити Денисенко). Тому він звернувся до Скорика з проханням написати таку музику до кінострічки, яка могла б "розказати" глядачеві те, чого не можна показати. Уперше твір прозвучав для флейти й фортепіано, а згодом композитор зробив перекладення для скрипки з фортепіано, скрипки з оркестром.
10. У 1989 році Мирослав Скорик став головою журі першого фестивалю "Червона Рута".
Дипломантами фестивалю стали Тарас Чубай, Марічка Бурмака, Сестричка Віка, "Брати Гадюкіни" і "Кому вниз".
11. Вистава "Мойсей" на музику Скорика (2001) — перший в Україні музичний твір, схвалений самим Папою Римським і фінансований Ватиканом.
12. Твори композитора виконуються в США, Канаді, Австралії, Франції, Німеччині, Австрії, Польщі, Чехії, Словаччині, Грузії, Вірменії, країнах Прибалтики.
13.Він часто виступав виконавцем своїх власних творів – як диригент і піаніст. Музикознавчі праці Мирослава Скорика присвячені проблемам гармонії композиторів ХХ століття.
14. Композитор створив низку монументальних творів, серед яких Духовний концерт для мішаного хору а capella і солістів, опера «Мойсей» за однойменною поемою І. Франка та балети «Перехрестя», «Каприси», які йдуть на сцені Національної опери України, балет Дж. Пуччіні – М. Скорика «Повернення Баттерфляй» (Львівський національний академічний театр опери та балету імені С. Крушельницької), кантата «Гамалія» на вірші Т. Г. Шевченка для змішаного хору, солістів і симфонічного оркестру.
15. М. Скорик – ініціатор і співзасновник багатьох міжнародних музичних фестивалів, серед яких «Музика українського зарубіжжя», «Дні американської й української музики у Львові», «Пам’яті жертв голодомору – композитори України», Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти». Очолював журі міжнародних виконавських конкурсів, Міжнародного фестивалю «Київ Мюзік Фест».
16.Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, кавалер ордена «Знак Пошани», нагороджений орденом «За заслуги» I, II, III ступенів, академік Академії мистецтв України.
Помер Мирослав Михайлович 1 червня 2020 року у Києві. 3 червня у столичному патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ відбулося прощання зі Скориком. Похований композитор на Личаківському цвинтарі у Львові. Світла пам’ять!
17. Нині Львівська національна філармонія носить ім’я Мирослава Скорика.
Композитори:Мирослав Скорик
|