Новина |
|
|
|
|
23 червня день пам'яті Рейнгольда Глієра (1875-1956)
Згадуємо про видатного композитора, диригента, хореографа, музикознавця та педагога
23 червня 2023, п'ятниця
Поширити у Facebook
У 1913 р. він став викладачем, а за рік - ректором Київської консерваторії, до викладання в якій залучав багатьох відомих зарубіжних музикантів.
Серед учнів - видатні українські композитори, зокрема Левко Ревуцький і Борис Лятошинський, який залишався другом свого педагога до кінця його життя.
Рейнгольд Глієр є автором ряду творів на українську тематику, зокрема балету "Тарас Бульба", симфонічної картини-балету "Запорожці", симфонічної поеми "Заповіт" (до 125-річчя Т.Шевченка), "Подражаніє Ієзекіїлю" (за віршем Т. Шевченка), музики до драматичних вистав "Іван Гус", "Гайдамаки", містерії "Великий льох" за поемами Т. Шевченка. Здійснив оркестрування і редагування опер "Наталка Полтавка", "Чорноморці", інструментацію сцен із опери "Тарас Бульба" Миколи Лисенка, кантати "Шевченкові" і драматичні картини "Гайдамаки" Кирила Стеценка.
Загалом композитор створив понад 500 різножанрових творів, зокрема сім балетів, п'ять опер, понад 20 симфонічних композицій, романси.
Наприкінці 1930-х Глієр вперше звернувся до жанру концерту. Композитор написав твори для арфи (1938), віолончелі (1946), валторни (1951). У них розкриваються різноманітними гранями ліричні можливості соліста і, водночас, притаманна жанру віртуозність і святкове піднесення. Але справжнім шедевром став Концерт для голосу (колоратурне сопрано) з оркестром (1943). Стихія у створенні музики була природна для Глієра, протягом багатьох десятиліть він активно концертував як диригент й піаніст.
Цікаві факти про Глієра
- Глієр навчався в консерваторії з таким завзяттям і старанністю, що від однокурсників отримав жартівливе прізвисько "сивочолий старець".
- Рейнгольд Морицевич був не тільки талановитим композитором, а й чудовим педагогом. Він виховав чимало видатних музикантів, які залишили значний слід в музичній культурі, Серед перших учнів Глієра, з якими він займався на початку своєї викладацької кар'єри, були Сергій Прокоф'єв і Микола Мясковський. Студентами композитора в Київській консерваторії були Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, і М. Фролов, а працюючи в московській консерваторії він був улюбленим викладачем у А. Давиденко, А. Новикова, Н.Ракова, Л. Кніппера, І. Способина, Л . Половинкина, А. Хачатуряна, Б. Хайкіна, Б. Александрова, Н. Іванова-Радкевича, З. компанійців, Г. Літинського, А. Мосолова, Н. Половинкина, Н. Речменскій.
- Робота Глієра в Києві ректором консерваторії припала на епоху революційних переворотів. У той час влада в місті змінювалася більше п'ятнадцяти разів. П'ятикратно його заарештовували і засуджували до розстрілу за співпрацю з попереднім ворожим режимом. Вина Глієра полягала лише в тому, що він влаштовував концертні виступи студентів, незважаючи на часту зміну урядів, а відвідувати такі заходи любили представники будь-якої влади. Але при будь-диктатурі завжди знаходився захисник, зазвичай з колишніх учнів професора, який і рятував свого вчителя.
- Рейнгольд Морицевич був дуже чуйною людиною. Одного разу за часів сталінських репресій він дуже допоміг своєму учневі і колезі Олександру Мосолова, який за необачне висловлювання був засуджений і потрапив в табір на лісозаготівлі. Глієр вжив всі свої зв'язки (він тоді був головою Спілки композиторів СРСР), пройшов багао інстанцій і домігся звільнення Мосолова.
- Коли композитор складав свої твори, він настільки занурювався в роботу, що не міг від неї відірватися. Під час війни, коли під час нальотів ворожих літаків все бігли в бомбосховищі, він завжди залишався вдома, продовжуючи складати свої твори.
- Глієра в особистому житті дуже пощастило: він зустрів жінку, з якою прожив у любові та злагоді понад 50 років. Композитор був ідеальним чоловіком, він обожнював свою дружину, щоранку цілував її руку і ласкаво називав Манечка.
- Рейнгольд Морицевич був дуже відповідальною людиною. Він виходив на концертну сцену, навіть якщо сильно хворів, і у нього піднімалася висока температура. Для нього скасувати виступ був неприпустимо.
- Із концертами Глієр виступав до кінця життя (останній пройшов за 24 дні до смерті), при цьому композитор вважав за краще їздити в найглухіші куточки країни, сприймаючи це як важливу просвітницьку місію.
- “Композитор зобов’язаний до кінця своїх днів вчитися, вдосконалювати майстерність, розвивати та збагачувати своє світобачення, йти вперед і вперед”, – так Глієр говорив наприкінці свого творчого шляху. Ці слова були справжнім девізом митця.

|