У світі духовної краси. Авторський концерт композиторки Ганни Гаврилець | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
У світі духовної краси. Авторський концерт композиторки Ганни Гаврилець
Гаврилець Ганна Олексіївна
Лагоша Олександр
Гришко Леся
Хоменко Тетяна
Кулеба Костянтин
Пацовський Ігор
Кот Юрій
Пірієв Олександр Валерійович
Ходакова Тамара Анатоліївна
Савченко Олександра
Москаленко Олександр
Таран Віолетта
Королько Наталія
Національний камерний ансамбль
Степанченко Галина
Гаврилець Ганна Олексіївна
У світі духовної краси. Авторський концерт композиторки Ганни Гаврилець
Цикл концертів камерної музики Music-Review WEEKEND
9 квітня 2011, субота
Поширити у Facebook

Галина СТЕПАНЧЕНКО, музикознавець, заслужений діяч мистецтв України, доктор філософії мистецтваЩе не завершилася післямова тріумфального цьогорічного фестивалю Київської організації Національної спілки композиторів України «Музичні прем’єри сезону», а у галереї Фонду сприяння розвитку мистецтв відбувся авторський концерт заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка композитора Ганни Гаврилець.

Імпреза пройшла в рамках циклу концертів камерної музики «Music-review Weekend», що їх ось уже другий сезон проводить Національний портал академічної музики «Music-review Ukraine» (керівник проекту – Олександр Пірієв).

Ганна Гаврилець – видатна композиторська особистість України ХХІ століття.

Її ім’я стало відомим ще у 1980-ті роки, і вже перші твори вирізнялися тільки їй притаманними інтонаціями, які завжди розкривали багатий світ людських емоцій.

Найсильніша сторона доробку мисткині – національна самобутність, поєднана зі щирістю висловлення, новітніми засобами композиторської техніки, творчим розвитком традицій класиків.

Ганна ГаврилецьЦе й обумовлює неповторність стилю музики Ганни Гаврилець.

Вона звертається у творчості до різних жанрів – від невеликих вокальних, хорових та інструментальних п’єс до масштабних симфоній. Нещодавно на фестивалі у виконанні «Київської камерати» ми прослухали її Симфонію-диптих. Композиція вразила глибиною занурення в космос душі кожної людини і людства в цілому. Людина і Вічність, плинність буття – такі філософські категорії лягли в основу твору.

Як же формувалася дивовижна творча постать мисткині? По-перше, родинне середовище: дідусь, бабуся, тато, мама, сестра і брат. Красиве село Видинів Снятинського району Івано-Франківської області. Усі діти стали музикантами. Богдана Фроляк – відомий композитор, лауреат премій імені Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського, Миколи Лисенка. Брат Роман закінчив Дрогобицьке музичне училище як хормейстер і пише пісні для естради, твори для дітей. Ота унікальна музичність, притаманна творчості Ганни Гаврилець, генетично пов’язана з корінням талановитого українського роду.

Другий важливий фактор справдження таланту композиторки – учителі. У Видиневі – Василь Куфлюк, який вражав дітей ерудицією і любов’ю до музики. Потім – директор Львівської середньої спеціальної музичної школи-інтернату імені Соломії Крушельницької Олександр Дмитрович Тищенко, де дівчина навчалася фортепіано і композиції. У 1982 році Ганна закінчила Львівську консерваторію імені Миколи Лисенка у Володимира Флиса та аспірантуру в Київській державній консерваторії (тепер Національна музична академія України) іменіПетра Чайковського у Мирослава Скорика.

Національний камерний ансамбль "Київські солісти"Василь Куфлюк – Олександр Тищенко – Володимир Флис – Мирослав Скорик. Це та когорта видатних вчителів, які вплинули не тільки на професійну майстерність, але і життєві та естетичні погляди Ганни Гаврилець.

Вони створили музиканта, вірного душею і серцем своїй справі, але ж і людину, яка віддає себе родині й студентам Національної музичної академії, де працює, композиторам і музикознавцям Київської організації Національної спілки композиторів України, яку зараз очолює. Вона, беззаперечно, – один із лідерів сучасної композиторської школи.

Її талант оцінений державою. 1989 року – лауреат фестивалю «Червона рута», 1995-го – Міжнародного конкурсу композиторів імені Іванни та Мар’яна Коців, у 1999 році удостоєна Шевченківської премії, у 2001-му стала володарем Гран-прі, І, ІІІ премій і Призу глядацьких симпатій Всеукраїнського конкурсу композиторів «Духовні псалми ІІІ тисячоліття», у 2005-му – лауреат мистецької премії «Київ» імені Артемія Веделя…

Олександр Москаленко (тенор-саксофон) і Віола Таран (фортепіано)Музика Ганни Гаврилець часто виконується, має своїх слухачів.

У чому ж полягає секрет такої популярності?

Усі композитори і видатні виконавці зійшлися на тому, що це талант, який вийшов зі стихії народної музики й відшліфований професійним ставленням до всього, що вона пише. Останній приклад – неперевершений хоровий концерт «Барбівська коляда», в якому майстриня ювелірно, шляхетно опрацювала автентичні різдвяні пісні, записані на Буковині.

Із особливою увагою Ганна Гаврилець ставиться до камерного жанру. Квартети, квінтети, п’єси для ансамблів різних складів і солюючих інструментів, композиції для камерного оркестру… Для її камерної творчості характерне виразне інтонування, відточеність форми, шліфування деталей. Твори сприймаються, як внутрішній монолог митця, котрий ділиться роздумами, відчуттями навколишнього життя, пробуджуючи в кожного з нас духовне начало. Вона ділиться своїм потаємним і через творення інтонаційної краси вступає у діалог зі слухачем.

Програма авторського концерту була добірна. Кожен опус – особлива сторінка книги життя і творчості мисткині.

«Екслібриси» для скрипки соло (1995 р.) – чотири п’єси за мотивами ранніх поезій Софії Майданської, яка була першою виконавицею цього твору в США, Канаді, Україні (у концерті їх зіграла Олександра Савченко).

Композиція для двох скрипок «За межею тіла і душі» (2007 р.) була написана для австрійських музикантів Анни Савицької та Якуба Дзялака. Прем’єра відбулася на фестивалі «Два дні й дві ночі нової музики» в Одесі.

Тамара Ходакова«Експресії» – одночастинний струнний квартет (2003 р.), на сьогодні останній із трьох опусів цього жанру, створених Ганною Гаврилець.

Названі твори, що склали перше відділення концерту, прозвучали у майстерному виконанні музикантів Національного камерного ансамблю «Київські солісти» Олександри Савченко (скрипка), Тетяни Хоменко (скрипка), Костянтина Кулеби (альт), Ігоря Пацовського (віолончель).

В «Осінній музиці» для тенора-саксофона і фортепіано (1996 р.) відчувається вплив джазового музикування з його імпровізаційністю та свінгуванням. Виконавці – Олександр Москаленко (тенор-саксофон) і Віола Таран (фортепіано).

Три романси на вірші Софії Майданської – «Сніговиця», «Земля така холодна», «Колисанка» чудово проспівала солістка Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва, лауреат премії імені Левка Ревуцького Тамара Ходакова (концертмейстер – Наталя Королько).

Слід зазначити, що Софія Майданська – скрипалька, поет, режисер – відіграє у творчості Ганни Гаврилець важливу роль. Вона – автор ідеї і лібрето унікального музично-сценічного дійства «Золотий камінь посіємо», натхненниця інструментальних і вокальних творів композиторки. Ганну Гаврилець приваблюють у віршах Софії Майданської музичність, глибина, національне коріння.

Як завжди, блискуче виконав «Гравітації» для фортепіано (1999 р.) заслужений артист України Юрій Кот. Назва циклу з чотирьох настроєвих п’єс прийшла на думку авторці у Будинку творчості композиторів «Ворзель». Вона грала на роялі, пішов сніг, майнула думка: «А чому він так падає? – Гравітація».

Олександр Лагоша (альт) і Леся Гришко (фортепіано)Соната для альта і фортепіано – знаковий твір для Ганни Гаврилець. Його перший виконавець – відомий альтист, заслужений діяч мистецтв України Дмитро Гаврилець. Соната дуже популярна серед виконавців.

В інтерпретації Андрія Війтовича – соліста оркестру Королівської опери у Лондоні – вона звучала і у Великій Британії, і в Україні. Фінал сонати був обов’язковим твором на Міжнародному конкурсі альтистів імені Зенона Дашака. На авторському концерті Ганни Гаврилець цей опус віртуозно й артистично відтворили Олександр Лагоша (альт) і Леся Гришко (фортепіано).

«Sotto voce» для віолончелі і фортепіано (1996 р.) присвячено Олександрові Дмитровичу Тищенку, директорові Львівської музичної школи-десятирічки, який багато зробив для того, щоб талант Ганни Гаврилець розвинувся й став надбанням широкого кола шанувальників.

Олександр Пірієв(віолончель) та Ганна Гаврилець(фортепіано)Ця, без перебільшення, видатна людина виховала таких усесвітньо відомих музикантів, як Наталя Хома (зараз у США), львівський композитор і віолончеліст Юрій Ланюк, Марсель Бергман (Ізраїль) і багато інших.

Коли Олександр Дмитрович уже працював у Києві, в школі мистецтв у нього навчався Олександр Пірієв. До речі, йому перейшла і віолончель учителя.

На такому перехресті доль зустрілися виконавці останнього твору концертної програми – визначний український композитор Ганна Гаврилець і віолончеліст, палкий пропагандист української академічної музики Олександр Пірієв.

Пронизливо щемлива, невимовно прекрасна журлива мелодія линула у чудовій залі як данина глибокої пошани близькій людині, розкриваючи водночас величезний ліричний дар і духовну красу її автора.

Олександр Лагоша (альт) і Леся Гришко (фортепіано) та Ганна Гаврилець

Галина Степанченко,
музикознавець, заслужений діяч мистецтв України, доктор філософії мистецтва

Матеріал надано редакцією журналу «Музика»


Автор: Галина Степанченко
Фото: Сергій Пірієв
Колективи: Національний камерний ансамбль "Київські солісти"
Виконавці: Ганна Гаврилець, Олександр Лагоша, Леся Гришко, Тетяна Хоменко, Костянтин Кулеба, Ігор Пацовський, Юрій Кот, Олександр Пірієв, Тамара Ходакова, Олександра Савченко, Олександр Москаленко, Віолетта Таран, Наталія Королько
Композитори:Ганна Гаврилець
Музикознавці: Галина Степанченко
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”
Концертний зал: Галерея Фонду сприяння розвитку мистецтв
Джерело: Журнал "Музика"


Фотоальбом:Фотоальбом



Інші:

Фотомиті "Київської пекторалі". Подія, яка вже стала історією
"Вечір української музики" у Кропивницькому
Маріупольський оркестр «Ренесанс» взяв участь у великому концерті в Італії
Музичний символ солідарності: на другу річницю великої війни оркестр Львівської філармонії виступив у Варшаві
"Музика без меж": у Дніпровській академії музики провели Міжнародний фестиваль академічного музичного мистецтва
Сучасна академічна музика та саунд-перформанси в іменах — 11 українських композиторів, чиї концерти не варто пропускати
Від Бетховена до Скорика: пам’ять Небесної сотні в Харкові вшанували музикою
“Музичні мости”
Полтавська обласна філармонія презентувала програму «Присвята Астору П’яццолі».
Абстракція в дикому вигляді: The New York Times про українську оперу Chornobyldorf
У Києві показали сучасний балет «Д.І.М.» про вимушену міграцію
У Львові під час концерту колядок і щедрівок хор "Дударик" зібрав понад 80 тисяч для військових
У "Карнегі-хол" у Нью-Йорку прозвучали твори відомих українських композиторів
Прем’єри та присвяти на концерті «Тиха молитва» у Львівській філармонії
З 3 по 8 січня у філармонії пройшов перший цьогорічний фестиваль органної та камерної музики «Bach Contemporary». Цьогоріч фестиваль представив публіці 8 різноманітних концертів обʼєднаних генієм Баха
"Мрії щасливого року": артисти Запорізької філармонії порадували глядачів ще однією прем"єрою
Ансамбль "Полтава" обласної філармонії відтворив на сцені різдвяні традиції
27 грудня у знаменитому будинку Роліт відбулась прем’єра перформансу-променаду «Гра в хованки з паном Лятошинським»
"Нове Різдво" хору ім. Бортнянського
«Котигорошко проти вікінгів»: ПРЕМ’ЄРА ВИСТАВИ
Напередодні Різдва у великій залі Ніжинської музичної школи відбувся святковий благодійний концерт на допомогу ЗСУ
Дивовижна прем'єра на Святвечір: у філармонії відтворили концертну програму капели Кошиця
"Сойчине крило": через 67 років після прем'єри повернувся на сцену балет Анатолія Кос-Анатольського на сюжет новели Івана Франка
У харківському метро пройшли концерти зірок оперного театру
Концерт юних віртуозів
Культурна дипломатія в дії
Незламній Україні присвячується
“Лісова пісня” у Будапешті
Урочисте відкриття Конкурсу імені Сліпака пройшло у Львівській філармонії
13 грудня у знаменитому залі Берлінській філармонії відбувся концерт Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під назвою «Sound of Ukraine»
Концерт ентузіастів
Культурна дипломатія вищого гатунку
Харківський кросовер-оркестр PRIME ORCHESTRA гастролює містами Туреччини
«Пиши листи до Миколая!»
У Рівненській обласній філармонії звучали різдвяні пісні
«Сарсуела. На хвилях іспанської пристрасті»
Відважний проєкт
У Львівській філармонії з успіхом пройшла прем’єра опери польського композитора
У Києві відбулася прем’єра опери “Родинний альбом” Єжи Корновіча (Польща), а 10 грудня її почують у Львові
Повернення Дона Карлоса: вердіївський шедевр вперше за два роки прозвучав у Києві
      © 2008-2024 Music-review Ukraine



File Attachment Icon
110307_403.jpg