| Огляд |
|
|
|
|
Музика Падеревського зазвучала у виконанні польських і українських музикантів
11 грудня 2017, понеділок
Поширити у Facebook
Україна вшанувала видатного польського композитора, диригента, піаніста, філантропа, політика і державного діяча Ігнація Яна Падеревського під час Міжнародного фестивалю «Відкриваємо Падеревського».
Фестиваль пройшов 6–30 листопада та об’єднав українських і польських музикантів. Розпочалося свято урочистим концертом в Архикатедральній базиліці Святого Івана Хрестителя у Варшаві, потім були виступи у Львівській галереї мистецтв та Львівській філармонії. Гранд-фінал відбувся у Києві на сцені Національної оперети.
Бенефіціант належав до давнього польського роду та був пов’язаний з Україною. Спочатку з Поділлям, де Ігнацій побачив світ 6 (18) листопада 1860 р. в селі Курилівка. Потім із Волинню, де після смерті матері жив із батьком і сестрою під Житомиром до 1863 р. Батька за участь у Січневому повстанні заарештували, а після повернення з ув’язнення у 1865 р. він вдруге одружився і переїхав у село Судилків поблизу Шепетівки. Саме там Ігнацій Падеревський брав уроки гри на фортепіано в Петра Совінського. Вроджений талант і велике працелюбство призвели до успіху і влітку 1872 р. Падеревський вступив до Варшавського інституту музики, який закінчив із відзнакою 1878 р. Він навчався в Юліуша Яноти, Павла Шльочера та Рудольфа Штробля. Потім декілька років шліфував своє мистецтво самостійно, заробляючи приватними уроками.
Варшава сприяла розвитку творчих здібностей юнака. Невдовзі він одружився з Антоною Корсак. Його чекали важкі життєві потрясіння: народження сина-інваліда і смерть коханої дружини. Після цього Падеревський вирішив присвятити себе музиці. Він поїхав у Берлін і з 1881 р. брав уроки у славетних музикантів Фрідриха Кіля та Генріха Урбана, познайомився з Ріхардом Штраусом та Антоном Рубінштейном. Пізніше Падеревський переїхав до Відня, де навчався в найкращого музичного педагога Теодора Лешетицького.
У 1887 р. у Відні відбувся перший сольний концерт Падеревського, за ним відразу закріпилася слава піаніста-віртуоза. Згодом він виступав на сценах Європи, Сполучених Штатів Америки та Нової Зеландії. Як композитор прославився в 1901 р. після постановки в Дрездені опери «Манру».
Визнання в музичному світі допомогло йому стати успішним політиком і дипломатом. Падеревський зміг переконати американського президента Вудро Вільсона підтримати прагнення Польщі створити незалежну державу. Піаніст був офіційним представником своєї країни на Паризькій мирній конференції, а також став першим прем’єр-міністром вільної Польщі.
Харизматичний Падеревський був уособленням совісті польської нації. Але невдовзі, розчарований внутрішніми потрясіннями в Польщі й позицією Антанти, він повернувся до музичної діяльності. У 1922 р. під час концертного турне зібрав великі кошти, які дозволили йому займатися благодійністю.
Осіб, які поєднували би музику з політикою, не дуже багато у світі. Принагідно потрібно згадати нашого сучасника литовця Вітаутаса Ландсбергіса. Можливо, й Україна матиме свого музиканта-політика. Час покаже.
Вшановуючи музичну й політичну діяльність геніального композитора й політичного діяча, Польща встановила пам’ятники Падеревському в Кельцях і Варшаві та створила Польсько-українську фундацію імені Ігнація Яна Падеревського. Директор цієї фундації й голова оргкомітету фестивалю «Відкриваємо Падеревського» Адам Бала озвучив мету яскравої музичної імпрези: «Цьогорічний концерт у Києві – це точне втілення нашої ідеї, яка полягає в тому, щоб музика Падеревського звучала у виконанні польських і українських музикантів».
Під час концерту прозвучала «Польська фантазія для рояля з оркестром» Падеревського у виконанні української піаністки Маріанни Гумецької та симфонічного оркестру Національної оперети під орудою Кшесіміра Дембського. Ця музика змусила згадати потужні творчі традиції класичної польської музичної культури, адресувала до імен Фридерика Шопена та Кароля Шимановського.
Естафету перейняв добре відомий українським слухачам польський піаніст Артур Яронь, виконавши самобутню «Пассакалію-імпровізацію «На честь Падеревського» Кшесіміра Дембського, який керував оркестром. До речі, диригент і композитор Кшесімір Дембський має волинське коріння.
В антракті музична оглядачка українського радіо «Культура» Гузель Сабітова поділилася враженнями від почутого: «Падеревського знаю передусім як видатного піаніста. Коли я навчалася грі на фортепіано, знала його твори з педагогічного репертуару. А сьогодні я з приємним подивом відкрила для себе симфонічну музику композитора. Гадаю, публіка в Києві та Львові почула те саме».
Поруч із музикою польських митців звучали твори видатного сучасного українського композитора Мирослава Скорика, залюбленого у творчість Падеревського. Бурхливими оплесками нагородила київська публіка за виступ співачку Валерію Туліс і скрипаля Євгена Крука, які в супроводі оркестру Національної оперети під орудою Оксани Мадараш виконали «Три українські весільні пісні» й «Карпатську рапсодію». Оркестр театру блискуче впорався зі складним завданням, підготувавши симфонічну програму: сюїту з музики до драми Лесі Українки «Камʼяний господар», дві частини «Гуцульського триптиху» та «Мелодію» Мирослава Скорика.
Концерт викликав багато позитивних емоцій, запам’ятався спілкуванням зі знаковими для музичного світу постатями Мирославом Скориком, Адамом Балою і Кшесіміром Дембським, які під час прес-конференції висловили переконання, що культурне єднання й порозуміння – єдиний шлях у подальшому розвитку України та Польщі, країн, які приречені на добросусідські цивілізовані стосунки й об’єднані потужною постаттю Ігнація Падеревського.
Автор: Зінаїда ПАХОЛОК
Концертна організація: Київський національний академічний театр оперети
Концертний зал: Глядачевий зал Київського національного академічного театру оперети
Джерело: monitor-press.com
|