|
|
«Сонячний маестро»
До 75-річчю від Дня народження видатного українського диригента Стефана Васильовича Турчака
15 лютого 2013, п'ятниця
Поширити у Facebook
Джерело: Газета "День"
 26 лютого у Національній опері відбудеться гала-концерт, присвячений ювілею С. В. Турчака, де прозвучать твори Миколи Лисенка, Георгія Майбороди, Петра Чайковського, Джузеппе Верді, Джакомо Пуччіні, П’єтро Москаньї та інших композиторів у виконанні оркестру, хору і солістів театру.
А 28 лютого (у день народження маестро) на святкову програму запросять музиканти Національного симфонічного оркестру України під орудою Володимира Сіренка і співачка Сусанна Чахоян (сопрано).
14 лютого в Малому залі Національної музичної академії України ім. П. Чайковського відбулася презентація книжки «Стефан Турчак» (видавництво «Либідь»), яку написав доктор мистецтвознавства, професор, ректор НМАУ Володимир Рожок.
Це видання приурочено до 100-річчя академії, що відзначатимуть у листопаді, та 75-річчю від дня народження видатного українського диригента зі світовим ім’ям, Героя Праці, народного артиста СРСР і України, лауреата Шевченківської премії Стефана Васильовича Турчака (1938—1988 рр.).
На великому документальному та ілюстративному матеріалі автор докладно висвітлив життєвий і творчий шлях «сонячного маестро», як називали Турчака меломани.
Його вроджена музикальність, блискучий вишкіл, унікальний диригентський талант сприяли довершеним інтерпретаціям оперно-балетних та симфонічних творів українських, російських і зарубіжних композиторів як минулого, так і сучасності.
Феномен Стефана Васильовича до сьогодні залишається нерозгаданим! Його творчість була багатогранною, а найкращі постановки на сцені Київського театру опери і балету вважаються вершиною, а симфонічні записи — зразками високого мистецтва.
Стефан Турчак народився в українському селі неподалік Перемишля 28 лютого (хоча, як сам стверджував, 29-го) 1938 року. Рано осиротів, отож виховували хлопця дідусь із бабусею. 1947-го, під час операції "Вісла", родину примусово переселили в радянську Україну. Оселилися в Дублянах під Львовом. Тут і минули дитинство та юність майбутнього маестро. Місцева школа, до речі, сьогодні носить ім'я Турчака.
Зацікавленість музикою привела юнака на хормейстерське відділення Львівського музично-педагогічного училища імені Філарета Колесси, а згодом і до консерваторії у клас видатного диригента, музикознавця і педагога Миколи Колесси. Навчали Стефана Станіслав Людкевич, Анатолій Кос-Анатольський, Роман Сімович. Блискуча плеяда львівських музикантів обдарували Турчака не тільки професійними знаннями, але й розумінням справжніх глибоких традицій європейської музичної культури.
Два роки (1960-1962) молодий диригент віддав Львівській опері, куди прийшов ще студентом. А на київській сцені він дебютував постановкою опери "Отелло" Дж.Верді. Уже перша значна робота Стефана Турчака засвідчила, що в мистецтво прийшов диригент особливого таланту й емоційної наснаженості.
Загалом "сонячний маестро", як величала його преса, поставив майже 40 вистав. Серед них етапні прем'єри шевченківського колективу 70-80 років минулого століття -- опери "Тарас Бульба" М.Лисенка, "Ярослав Мудрий" Г.Майбороди, "Борис Годунов", "Хованщина" М.Мусорґського, "Аїда" Дж.Верді, "Катерина Ізмайлова" Д.Шостаковича, балети (хоча, із розповідей, до них не вельми був прихильний) "Камінний господар" В.Губаренка, "Ольга" Є.Станковича... За постановку вистави "Абесалом і Етері" основоположника грузинської класичної опери Захарія Павліашвілі (з "подачі" тодішнього міністра культури ГРСР Отара Тактакішвілі, відомого композитора і педагога) творчий колектив киян, у т.ч. й Стефан Турчак, був удостоєний Державної премії Грузії.
Автор: Тетяна Поліщук
Діяч мистецтв: Володимир Рожок
Концертний зал: Малий зал Національної музичної академії
Навчальний заклад: Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського
Джерело: Газета "День"
|